Сорт пізнього строку дозрівання, отриманий у ВНДІ селекції плодових культур від схрещування сортів Роте Шпетлезе та Йонкер ван Тетс. Автори: Л.В. Баянова, О.Д. Голяева, М.А. Макаркіна, Н.С. Левгерова. У державному сортовипробуванні з 2004 р.
Кущ середньорослий, густий, середньоріскидистий. Пагони товсті, зелені, неопушені.
Лист середній, п'ятилопатевий, зелений, матовий. Пластинка листа шкіряста, зморшкувата, увігнута, опушена в середньому ступені. Лопаті тупі, вирізи між середньою та бічними лопатями дрібні. Кут, що утворюється середніми жилками бічних лопатей, гострий. Основа листа з дрібною виїмкою. Зубчики короткі, тупі. Черешок товстий, довгий, зелений.
Квітки середнього розміру, плоскочашоподібні. Чашелистки блідо забарвлені, відігнуті вниз, сильно закручені, не стикаються. Китиці довгі (10,0-14,0 см з черешком). Черешок китиці короткий, з антоціановою забарвленням.
Ягоди середні та великі (0,6-0,9 г), округлі, червоні, солодко-кислі, мають високі желюючі властивості. Хімічний склад: розчинні сухі речовини — 12,4%, сума цукрів — 6,8%, титрована кислотність — 2,3%, аскорбінова кислота — 55,3%, P-активні речовини — 380,0 мг/100 г, пектинові речовини — 11,9%.
Сорт зимостійкий, високоурожайний, середньобaгаторічна врожайність становить 19,9 т/га (2,8 кг/кущ при схемі посадки 0,5 х 2,8 м), не уражується борошнистою росою, нестійкий до антракнозу та септоріозу.
Переваги сорту: висока врожайність, вміст пектинових речовин і якість продуктів переробки (желе), невосприимчивість до борошнистої роси.
Недоліки сорту: недостатньо високі смакові якості ягід, сприйнятливість до антракнозу та септоріозу.
