Байкальська родіола – багаторічна трав’яниста рослина родини товстолистих, що сягає висоти до 50–60 см. Кореневище у неї товсте і масивне, нагадує зігнуту кисть, вкрите буруватою корою з перламутровими переливами; у верхній частині часто видно лускоподібні листки. Плоди – листовочки, а квіти зазвичай жовті або зеленуваті, зібрані в щитковидні суцвіття. Рослина віддає перевагу кам’янистим розсипам і тундрі, оселяючись на горах Байкалу та прилеглих районах.
Байкальська родіола відома своїми цілющими властивостями: містить фенолспирти, глікозиди, кемпферол, гіперозид і кверцетин. Це потужний антиоксидант та адаптоген, що сприяє захисту від онкологічних захворювань, покращенню роботи серця і центральної нервової системи, підвищенню стійкості до стресів і прискоренню загоювання ран. У народній медицині рослину застосовують при вегетосудинній дистонії, гіпотензії, перевтомі, ранах, головних болях, а також для підтримки жіночого здоров’я – стабілізації гормонів, полегшення симптомів клімаксу і відновлення після пологів.
Байкальська родіола цінується не тільки як лікарський засіб, але й у косметиці: її екстракти використовують для збереження краси шкіри. Рослина включена до Червоних книг багатьох регіонів, що підкреслює її рідкість і вразливість. Тому важливо дотримуватися заборони на масове заготівля з природи та підтримувати культивування в ботанічних садах та інтродукційних центрах.