Родіола рожева – багаторічна трав’яниста рослина родини товстолистих, що сягає висоти до 50 см і має кореневище вагою до 2,5 кг. Корені вкриті тонкою пробкою, на зрізі білі, мають терпкий смак та аромат, що нагадує троянду. Рослина віддає перевагу помірному клімату і росте на скелястих ґрунтах Сибіру, Далекого Сходу, Північного Уралу та гір Алтаю.
Хімічний склад родоли включає флавоноїди (глюкозиди, кверцетин), салідрозид (родиолозид), дубильні речовини, ефірні олії, залізо, щавлеву кислоту, глікозиди та антрахінони. Ці сполуки надають рослині антиоксидантних, тонізуючих і детоксикаційних властивостей.
Користь родоли проявляється у підвищенні розумової та фізичної працездатності, покращенні пам’яті та когнітивних функцій, а також у зміцненні імунітету. Рослина використовується при втомі, вегетосудинній дистонії, інфекційних захворюваннях, артриті, подагрі, гіпотензії, ранах, опіках, грипі, отруєннях та депресивних розладах. У косметології родіола сприяє уповільненню процесів старіння шкіри, розгладженню зморшок і покращенню чутливої шкіри.
Для застосування корінь зазвичай сушать при температурі 50–60 °C і зберігають до трьох років без втрати властивостей. Приготування відвару: подрібнений сухий корінь (1 ст. л.) заливають склянкою гарячої води, нагрівають на водяній бані 15 хв., потім настоюють 45 хв. Пити 3–4 рази на день за 30–40 хвилин до їжі з чайною ложкою меду. Також можлива настоянка: сухий корінь (50 г) заливають горілкою, настоюють мінімум 30 днів і приймають по 30–40 крапель тричі на день.
Родіола рожева цінується як адаптоген, що сприяє підвищенню стійкості до стресів, покращенню серцево‑судинної та нервової системи, а також прискоренню загоєння ран. Ця рослина не має аналогів у світі і вирощується виключно в горах Алтаю та прилеглих регіонах.
