Камалинський7 – багаторічна злакова рослина яро‑озимого типу з родини мятликових, що відноситься до пирію сибірського. Рослина характеризується пухкокущовою формою, стеблами висотою 60–120 см, гладкими та добре облиственими, а також лінійними, шорсткими листками довжиною 15–30см. Коренева система мичкувата, проникає на глибину 120–150 см, що забезпечує стійкість до посухи та дозволяє рослині закріплюватися в різних ґрунтових умовах.
Сорт відрізняється високою зимостійкістю та здатністю витримувати низькі температури, а також гарною адаптацією до широкого діапазону pH ґрунту (6,5–7,5) і навіть виносить до 5,6. Він добре росте на суглинкових, супіщаних та піщаних ґрунтах, включаючи чорноземи, темно‑каштанові, підзолисті та засолені ґрунти. Вегетаційний період становить від 94 до 109 днів.
Камалинський7 широко використовується як сінокісна та силососна рослина, а також у меншій мірі як пасовищний корм. Урожай сіна може досягати до трьох укосів на рік: від 3–12 ц/га в Бурятії до 90–140 ц/га в Центральній Якутії. При поєднанні з люцерною та конюшиною урожай сіна підвищується до 30–40 ц/га. Урожай насіння досягає 6–8 ц/га, що робить сорт придатним для виробництва кормових зерен.
Пирій Камалинський7 відрізняється гарною перетравлюваністю та поживністю: у 100 кг сіна до цвітіння міститься близько 62 кормових одиниць і 9,2 кг перетравного протеїну. Сіно охоче споживають коні, вівці та велика рогата худоба.
Для посіву рекомендується рання весна при прогріванні ґрунту, з ретельною підготовкою поверхні та обов’язковим прикочуванням для рівномірного загортання. Норма висіву становить близько 8 кг/га, а глибина загортання – 3–3,5 см. Сорт може триматися в травостої до 10 років, при цьому найкращий розвиток спостерігається на другому‑третьому році використання.
