Пшениця Фермерка

Пшениця Фермерка — це озима культура, що відрізняється високою стійкістю до різних захворювань і стресових факторів. Стебло рослини вкрите середнім восковим нальотом, а колос циліндричної форми довжиною 8-9 см середньої щільності. Ості довгі, близько 10 см, зазубрені та після виколошування набувають антоціанового забарвлення. Колоскова луска ланцетної форми зі слабо вираженою нервацією, зубець довгий і злегка зігнутий, плече вузьке й піднесене. Зерно червоне, середньої величини, овальної форми із широким опушеним чубком. Сорт Фермерка має високу стійкість до вилягання та обсипання (по 8 балів), а також до кореневих гнилей, септоріозу, фузаріозу, іржі бурої та борошнистої роси (по 7 балів). Завдяки цим характеристикам пшениця добре переносить несприятливі умови й зберігає врожайність. Норма висіву становить 4,5 мільйона схожих зерен на гектар при вирощуванні після пару та 5 мільйонів при непарових попередниках. Фермерка підходить для вирощування по різних попередниках, включно із чорним паром, зайнятими парами, багаторічними травами й кукурудзою на силос. Максимальний урожай досягається при використанні інтенсивної технології вирощування та оптимальних доз мінеральних добрив. Для захисту рослин від хвороб і шкідників рекомендується обробка насіння перед посівом фунгіцидом у суміші з інсектицидом. Строки сівби відповідають загальноприйнятим для зони вирощування.