Перилла (шисо) – це трав'яниста однорічна рослина родини Губоцвітих, яку часто називають кучерявою, нанкинською, чагарниковою або японською петрушкою. Кущі досягають висоти від 60 до 140 см і мають пишну структуру з яйцевидними листками, зубчастими краями та дрібним волоссям. Сорти різняться за забарвленням: зелені, червоні, пурпурні, бордово‑коричневі, строкаті та двоколірні.
Листя периллы багате на вітаміни А і каротин, а також кальцій, калій, магній і залізо. Завдяки ефірній олії вони мають пряно‑ароматичний смак, який може варіюватися від анісу до лимона, розмарину, кориці або карамелі. Це робить їх цінним інгредієнтом для салатів, рибних і овочевих страв, маринування, тушкування м'яса, приготування голубців і навіть у чаї та настоях. Антиоксидантні властивості листя сприяють зміцненню імунітету та застосовуються в детокс‑програмах.
Перилла легко вирощується з насіння: посів проводиться після загрози заморозків, при цьому насіння можна попередньо замочувати. Рослина віддає перевагу родючому, добре освітленому ґрунту, але не переносить посуху і спеку. Регулярне обрізання верхівок пагонів сприяє формуванню густих кущів. Перилла також ефективно відлякує шкідників і може вирощуватися поруч з капустою, баклажанами, томатами, картоплею та ягідниками. Восени її можна пересадити в горщики для зимового вирощування, а рослина швидко відростає після стрижки.
Як декоративна рослина перилла цінується за яскраве зелене листя і аромат; при культивуванні в горщиках взимку вона зберігає свої властивості як пряна добавка до страв. Зрізане листя можна сушити або консервувати, а свіже – зберігати в холодильнику до тижня. Перилла є універсальною рослиною, яка поєднує в собі корисні властивості, аромат і декоративну привабливість.
