Груша звичайна Бессемянна

Літній старовинний сорт народної селекції. У старих садах центральних областей Росії поширений широко, але в останні роки через сильне ураження паршею популярність його впала, і в молодих насадженнях цей сорт зустрічається рідше. Раніше був включений до Держреєстру Північно-Західного, Центрального, Волго-Вятського, Середньоволзького та Нижньоволзького регіонів.

Дерева середньої сили росту або сильнорослі, з негустою широкопірамідальною кроною. Гілки довгі, жовтувато-бурі, кінці їх спрямовані вгору.

Пагони тонкі, довгі, з численними білуватими, що виступають і відчутними на дотик чечевичками. Листя середньої величини, зелені, яйцеподібні або овально-яйцеподібні, цілокраї або дрібнозубчасті, хвилясті, черешок довгий. Квітки білі, не дуже великі, плоскі, зібрані в суцвіття по 5-7, пелюстки округлі, з ніжкою, складені ложечкою, розташовані окремо один від одного, дуже довгі квітконіжки, рильце маточки розташоване на рівні пиляків або трохи нижче.

Плід нижче середньої величини, масою 70-80 г, короткогрушоподібної форми, горбистий, з дещо шорсткою шкіркою.

Плоди без покривної забарвлення або зі слабким загаром на сонячній стороні. Плодоніжка середньої довжини, тонка, іноді дугоподібно вигнута, виходить із дрібного воронки. Блюдце дрібне, горбисте, чашечка відкрита. Сердечко невелике, насіння в більшості недорозвинені, щуплі.

М'якоть жовтувато-біла, ніжна, солодка, соковита, часто з грануляціями, своєчасно зібрані плоди смачні. Хімічний склад плодів: загальна кількість цукрів — 9,1%, титрованих кислот — 0,12%, аскорбінової кислоти — 7,8 мг/100г, Р-активних речовин — 51 мг/100г, пектинових речовин — 6,6%.

Знімна зрілість плодів настає наприкінці серпня, споживчий період короткий, 7-10 днів, при перезріванні плоди «пухнуть». При дозріванні плоди обсипаються.

У пору плодоношення дерева вступають на 8-9 рік після посадки, врожаї хороші, щорічні. Відзначені максимальні врожаї по 260-270 кг з дерева. Дерева зимостійкі, у звичайні зими не страждають від морозів. Серед зимостійких сортів Бессемянна поступається таким високозимостійким сортам як Тонковетка, Вощанка, Воскова. До парші сорт нестійкий, в епіфітотійні роки плоди та листя уражуються дуже сильно.

Переваги сорту: висока врожайність, хороший смак плодів, зимостійкість дерева.

Недоліки сорту: слабка стійкість до парші, швидке перезрівання, недостатньо великі плоди.