Кобер 5ББ — це старий і широко розповсюджений виноградний підщепа, отриманий наприкінці XIX століття шляхом схрещування диких американських видів Vitis berlandieri та Vitis riparia. Його творцями вважаються французький агроном Евріал Рессег’є, угорський виноградар Зиґмунд Телекі та австрійський інспектор Франц Кобер. Підщепа характеризується сильнорослими кущами з довгими, прямими і розлогими пагонами завдовжки до 4-5 метрів і потужною кореневою системою, що проникає в ґрунт на глибину до 7 метрів. Листки великі, округлі або злегка витягнуті, темно-зелені, шкірясті з характерним черешковим вирізом у формі латинської літери V. Квітки функціонально жіночі, грона дрібні, рихлі, ягоди дрібні, круглі, чорні з синюватим відтінком. Кобер 5ББ володіє високою зимостійкістю бруньок і коренів, витримуючи морози до -30 °С для бруньок і до -9 °С для кореневої системи. Підщепа стійка до кореневої форми філоксери та грибкових хвороб, що робить її надійним вибором для південних регіонів. Вона добре адаптується до легких, глибоких і проникних ґрунтів, особливо піщаних, а також витримує вапняні ґрунти з вмістом карбонатів до 35%. Посухостійкість у підщепи висока, однак солевитривалість низька, а адаптація до перезволожених ґрунтів середня. Використання Кобера 5ББ як підщепи сприяє посиленню росту пагонів прищепи та збільшенню середньої маси грон і ягід, що позитивно впливає на врожайність. Однак це може призвести до деякого зниження якості ягід і затримки строків достигання. Лоза визріває приблизно на 80%, а утворення пасинків і порослі помірне. Укорінюваність живців задовільна, при цьому для підвищення виходу вкорінених саджанців застосовується кильчування. Підщепа не рекомендується для сортів, схильних до осипання зав’язі під час цвітіння, і на дуже родючих ґрунтах, де посилений ріст може погіршувати забарвлення ягід і визрівання лози.
