Літній сорт виведений на Мінусинській дослідній станції садівництва та баштанництва від схрещування сортів Бельфлер-китайка і Ранетка пурпурова у 1954 році. Автори — В. О. Шевченко, В. І. Шевченко. Включений з 1988 року до Держреєстру селекційних досягнень, допущених до використання в Східно-Сибірському регіоні. Широко розповсюджений у Красноярському краї та Хакасії.
Дерево середньоросле, висота 2,8-3,3 м, швидкоросле, крона густа, округла. Гілки прямі, відходять від стовбура під кутом, близьким до прямого, розташовані компактно, кінці направлені вгору. Кора на штамбі та основних сучках шелушащася, сіра. Переважний тип плодових утворень — прості кільчатки, копьеца, плодові прутики.
Пагони середньої довжини, прямі, округлі в перерізі, коричневі, опушені. Чечевички дрібні, малочисельні. Бруньки притиснуті, великі, опушені. Листки дрібні, яйцевидні, короткозагострені, зелені, з сизуватим відтінком, гладкі, матові, з ніжною нервацією. Пластинка листа увігнута, зігнута вгору, опушеність середня. Край листка дрібнопильчастий. Черешок середньої довжини і товщини, опушений. Прилистки середні, видовжені.
Квітки середньої величини, глибокочашевидні, кремові, ароматні. Пелюстки овальні, віночки короткі. Колонка пестиків середньої довжини, рильце вище пиляків.
Плід (рис.) одномірний, середня маса — 20 г, максимальна — 28 г, округлі. Поверхня плоду гладка. Шкірка ніжна, гладка, блискуча, з нальотом. Забарвлення в момент знімної і в стані споживчої стиглості однакова: основна — золотисто-жовта, покривна — по більшій частині плоду, розмита, середньовиражена, оранжева. Підшкірних точок мало, вони дрібні, сірі, слабопомітні. Плодоніжка середня довжина і товщина, пряма. Воронка дрібна, тупоконічна, середня, оржавленість відсутня. Чашечка не опадаюча, відкрита, блюдце відсутнє. Привабливість зовнішнього вигляду 4,5 бала. Сердечко середнє, серцевидне. Камери відкриті, середні. Підчашова трубка коротка, середня, чашевидна. Насіння середньої величини і ширини, яйцевидне, світло-коричневе.
М'якоть кремова, середньої щільності, дрібнозерниста, дуже соковита. Смак кисловато-солодкий, з сильним ароматом, дегустаційна оцінка 4,7 бала. У плодах міститься: сухої речовини — 17,1%, аскорбінової кислоти — 21,28 мг/100г, цукрів — 14,4%, титрованих кислот — 0,74%.
Сорт літнього строку достигання — середина серпня. Опадальність плодів 10-20%. Товарність плодів висока, транспортабельність середня. Строк споживання не більше трьох тижнів. Сорт універсального призначення, придатний для виробництва компотів, варення, повидла і натуральних соків.
Сорт самобезплідний, найкращі запилювачі — Ранетка Єрмолаєва, Запроточне, Тубинське. Скороплідний, вступає у плодоношення на 3-4 рік після посадки (через 4-5 років з року росту привоя в розсаднику). Продуктивність нарощує повільно, але стабільно. Середня врожайність 10-річних дерев — 111 ц/га, або 16,7 кг/дерева, максимальна — 178,1 ц/га. Періодичність плодоношення виражена в середньому ступені.
Способи розмноження — окулірування і щеплення живцем, підщепа — сіянці Ранетки пурпурової. Рекомендована схема посадки 5 х 3 м. Добре відзивається на внесення добрив і поливи. Крона формується вільноросла, штамбова, з двома ярусами основних скелетних гілок. З віком дерева потрібно проводити зниження крони з видаленням центрального провідника і переведенням на бічну гілку.
Зимостійкість сорту висока (у 1980 році при температурі повітря -42, 8ºС загальний ступінь підмерзання 1,1 бала, спостерігалося слабке підмерзання деревини і незначне усохнення однолітніх пагонів). Посухостійкість і жаровитривалість високі. До парші стійкий, в роки епіфітотій ступінь ураження листям хворобою не більше 0,5 бала, плоди не уражаються. Квітки добре переносять легкі весняні заморозки.
Переваги сорту: висока зимостійкість, скороплідність, стійкість до парші, десертний смак плодів.
Недоліки сорту: періодичність плодоношення, при високій врожайності плоди дрібнішають, короткий знімний період.
