Довідник · Хвороби

Грибні хвороби

Борошниста роса — це поширене грибкове захворювання, яке спричиняється патогенами родини Erysiphaceae. Ці гриби є облігатними паразитами, які висмоктують поживні речовини з клітин рослини за допомогою спеціальних відростків, що проникають у тканини епідермісу.

9 657 позицій

Вміст розділу

Параконіотіріоз Paraconiothyrium maculicutis Параконіотріоз льону Paraconiothyrium lini Паракукурбітарія Paracucurbitaria Паракукурбітарія італійська Paracucurbitaria italica Паракукурбітарія кизилова Paracucurbitaria corni Паралептосферіоз Paraleptosphaeria Паралептосферіоз зернових Paraleptosphaeria macrospora Паралептосферія вовчка Paraleptosphaeria orobanches Паралептосферія дріади Paraleptosphaeria dryadis Паралептосферія нічке Paraleptosphaeria nitschkei Паралептосферія претермісса Paraleptosphaeria praetermissa Парамеціїди Parameciidae Парамеція Paramecium Парамеція бурсарія Paramecium bursaria Парамеція тетраурелія Paramecium tetraurelia Парамикосферелла Маркса Paramycosphaerella marksii Парамикосферельоз Paramycosphaerella Парандендрифіела піщана Paradendryphiella arenariae Парапероноспороз Paraperonospora Парапіренохетоз Parapyrenochaetaceae Парапіренохетоз Parapyrenochaeta Парапіренохетоз акації Parapyrenochaeta acaciae Парасимподіела Parasympodiella Парасимподієла Кларка Parasympodiella clarkii Парасола складчаста Parasola plicatilis Парасолька дівоча Macrolepiota excoriata Паратератосферія Parateratosphaeria Паратератосферія беллула Parateratosphaeria bellula Паратриходориди Paratrichodorus Паратриходороз Paratrichodorus minor Парафеосферія мітінанс Paraphaeosphaeria minitans Парафеосферія Мішо Paraphaeosphaeria michotii Парафомоз Paraphoma Парафомоз Paraphoma fimeti Парафомоз Paraphoma chlamydocopiosa Парафомоз Paraphoma pye Парафомоз коріння Paraphoma radicina Парафомоз хризантем Paraphoma chrysanthemicola Парафомопсис Paraphomopsis Парацератокладіум Paraceratocladium Парацератокладіум лісовий Paraceratocladium silvestre Парацеркоспоридіоз Paracercosporidium Парацеркоспоріоз липи Paracercosporidium microsorum Пармастоміцес Parmastomyces Пармелієві лишайники Parmeliaceae Пармелієлла Parmeliella Пармелієлла свинцева Parmeliella plumbea Пармеліопсис Parmeliopsis Пармеліопсис сумнівний Parmeliopsis ambigua Пармелія Parmelia Пармуларієві Parmulariales Пармулярієві Parmulariaceae Пародиопсидові Parodiopsidaceae Пародіелла Parodiella Пародіелла копієчникова Parodiella hedysari Пародієві Parodiellaceae Парша Fusicladium Парша авокадо Elsinoë perseae Парша азійської груші Venturia nashicola Парша батату Monilochaetes infuscans
Маркетплейс

Товари розділу · 12

Весь каталог

Грибні хвороби

Хвороба вражає широкий спектр сільськогосподарських культур, включаючи зернові, овочеві, плодово-ягідні насадження та декоративні квіти. Особливо часто від неї страждають огірки, кабачки, виноград, яблуні та троянди, що вимагає пильної уваги агрономів протягом усього вегетаційного періоду.

Основним симптомом є поява білого або сіруватого нальоту на поверхні листків, стебел та плодів. На початкових стадіях він виглядає як легка павутинка, але згодом стає густішим, нагадуючи борошно. Уражені тканини під нальотом швидко втрачають тургор, набувають бурого кольору і з часом відмирають.

Розвиток інфекції активізується при помірних температурах від +15°C до +25°C та високій вологості повітря. Також факторами ризику є надмірне внесення азотних добрив та загущені посіви, які перешкоджають нормальній циркуляції повітря, створюючи ідеальний мікроклімат для розмноження спор грибка.

Вредоносність патогена полягає у виснаженні рослини, оскільки вона витрачає ресурси на відновлення пошкоджених тканин замість формування врожаю. Порушення фотосинтезу призводить до суттєвого зменшення маси плодів, погіршення їх смакових якостей та загального зниження врожайності на 30–50% і більше.

Система захисних заходів передбачає комплексний підхід:

  • Використання стійких до хвороби сортів.
  • Регулярна санітарна обрізка та видалення уражених решток рослин.
  • Забезпечення оптимального режиму поливу без надмірного зволоження повітря.
  • Збалансоване живлення з акцентом на калій та фосфор.
  • Використання хімічних фунгіцидів та біопрепаратів на основі бактерій-антагоністів.