Довідник · Хвороби

Грибні хвороби

Борошниста роса — це поширене грибкове захворювання, яке спричиняється патогенами родини Erysiphaceae. Ці гриби є облігатними паразитами, які висмоктують поживні речовини з клітин рослини за допомогою спеціальних відростків, що проникають у тканини епідермісу.

9 657 позицій

Вміст розділу

Фарнольдія Farnoldia Фарнольдія юрська Farnoldia jurana Фацидіальні гриби Phacidiales Фацидієві гриби Phacidiaceae Фацидіоз Phacidium Фацидіоз брусниці Phacidium vaccinii Фацидіоз лавра Phacidium lauri Фацидіоз сосни Phacidium lacerum Фацидіопікнідіоз яблуні Phacidiopycnis washingtonensis Фацидіопікноз картоплі Phacidiopycnis tuberivora Фелінідіум Phellinidium Фелінідіум азіатський Phellinidium asiaticum Фелінідіум запашний Phellinidium fragrans Фелінідіум іржаво-бурий Phellinidium ferrugineofuscum Фелінідіум Пузара Phellinidium pouzarii Фелінус Phellinus Фелінус Вальберга Phellinus wahlbergii Фелінус жовтуватий Phellinus gilvus Фелінус залізний Phellinus ferreus Фелінус Пармасто Phellinus parmastoi Фелінус потужний Phellinus robustus Фелінус точковий Phellinus punctatus Феллодон Phellodon Феллоринієві Phelloriniaceae Феллоринія Phellorinia Фелодон чорний Phellodon niger Фелоринія бруднильна Phellorinia inquinans Фелханера Fellhanera Фелханера зеленосоредіатна Fellhanera viridisorediata Фенестела Fenestella Фенестелла Fenestella fenestrata Феоакремоніоз Phaeoacremonium Феоакремоніоз Phaeoacremonium italicum Феоакремоніоз винограду Phaeoacremonium viticola Феоакремоніоз ясена Phaeoacremonium fraxinopennsylvanicum Феоакремоніум Алвеса Phaeoacremonium alvesii Феоакремоніум мигдалевий Phaeoacremonium amygdalinum Феоакремоніум мінімальний Phaeoacremonium minimum Феоакремоніум паразитичний Phaeoacremonium parasiticum Феоакремоніум північний Phaeoacremonium nordesticola Феоакремоніум сицилійський Phaeoacremonium sicilianum Феоакремоніум сколіти Phaeoacremonium scolyti Феоботріоз Phaeobotryon Феоботріоз клена ясенелистого Phaeobotryon negundinis Феогалера Phaeogalera Феодактилум Phaeodactylum Феодактилум трикорнутум Phaeodactylum tricornutum Феоізаріопсис глохідіуму Phaeoisariopsis glochidii Феоізоріоз Phaeoisariopsis Феококк Клемента Phaeococcus clementii Феококкоз Phaeococcus Феококкомікоз Phaeococcomyces Феококкомікоз Phaeococcomyces exophialae Феококкоміцес херсонеський Phaeococcomyces chersonesos Феоколібія Phaeocollybia Феоколібія латерарія Phaeocollybia lateraria Феокриптопороз хвої Phaeocryptopus nudus Феолепіота Phaeolepiota Феомаразміус Phaeomarasmius Феомікоцентроспороз Phaeomycocentrospora cantuariensis
Маркетплейс

Товари розділу · 12

Весь каталог

Грибні хвороби

Хвороба вражає широкий спектр сільськогосподарських культур, включаючи зернові, овочеві, плодово-ягідні насадження та декоративні квіти. Особливо часто від неї страждають огірки, кабачки, виноград, яблуні та троянди, що вимагає пильної уваги агрономів протягом усього вегетаційного періоду.

Основним симптомом є поява білого або сіруватого нальоту на поверхні листків, стебел та плодів. На початкових стадіях він виглядає як легка павутинка, але згодом стає густішим, нагадуючи борошно. Уражені тканини під нальотом швидко втрачають тургор, набувають бурого кольору і з часом відмирають.

Розвиток інфекції активізується при помірних температурах від +15°C до +25°C та високій вологості повітря. Також факторами ризику є надмірне внесення азотних добрив та загущені посіви, які перешкоджають нормальній циркуляції повітря, створюючи ідеальний мікроклімат для розмноження спор грибка.

Вредоносність патогена полягає у виснаженні рослини, оскільки вона витрачає ресурси на відновлення пошкоджених тканин замість формування врожаю. Порушення фотосинтезу призводить до суттєвого зменшення маси плодів, погіршення їх смакових якостей та загального зниження врожайності на 30–50% і більше.

Система захисних заходів передбачає комплексний підхід:

  • Використання стійких до хвороби сортів.
  • Регулярна санітарна обрізка та видалення уражених решток рослин.
  • Забезпечення оптимального режиму поливу без надмірного зволоження повітря.
  • Збалансоване живлення з акцентом на калій та фосфор.
  • Використання хімічних фунгіцидів та біопрепаратів на основі бактерій-антагоністів.