Довідник · Хвороби

Грибні хвороби

Борошниста роса — це поширене грибкове захворювання, яке спричиняється патогенами родини Erysiphaceae. Ці гриби є облігатними паразитами, які висмоктують поживні речовини з клітин рослини за допомогою спеціальних відростків, що проникають у тканини епідермісу.

9 657 позицій

Вміст розділу

Рамуляріоз гроздовника Ramularia botrychii Рамуляріоз дзвоників Ramularia bellunensis Рамуляріоз еспарцету Ramularia onobrychidis Рамуляріоз жовтецю Ramularia acris Рамуляріоз картоплі Ramularia eudidyma Рамуляріоз квасениці Ramularia winteri Рамуляріоз кисличника Ramularia oxyria-digynae Рамуляріоз козлятника Ramularia galegae Рамуляріоз конюшини Ramularia trifolii Рамуляріоз коріандру Ramularia coriandri Рамуляріоз листя манжетки Ramularia deusta Рамуляріоз лотоса Ramularia sphaeroidea Рамуляріоз люцерни Ramularia rigidula Рамуляріоз м'яти Ramularia endophylla Рамуляріоз м'яти Ramularia menthicola Рамуляріоз мати-й-мачухи Ramularia calcea Рамуляріоз нарциса Ramularia vallisumbrosae Рамуляріоз нив'яника Ramularia macrospora Рамуляріоз пакистанський Ramularia pakistanica Рамуляріоз примули Ramularia primulae Рамуляріоз псоралеї Ramularia psoraleae Рамуляріоз ревеню Ramularia rhei Рамуляріоз сафлору Ramularia carthami Рамуляріоз сої Ramulariopsis glycines Рамуляріоз суниці Ramularia grevilleana Рамуляріоз фіалки Ramularia agrestis Рамуляріоз фіалки Ramularia lactea Рамуляріоз хрону Ramularia armoraciae Рамуляріоз цикламена Ramularia cyclaminicola Рамуляріоз щавлю Ramularia karelii Рамуляріоз щавлю Ramularia anomala Рамуляріоз щавлю Ramularia rumicis Рамуляріоз щавлю Ramularia pratensis Рамуляріоз щавлю Ramularia rufomaculans Рамуляріоз щавлю Ramularia rubella Рамуляріоз ячменю Ramularia collo-cygni Рамуляріопсис Ramulariopsis Рамфоспора латаття Rhamphospora nymphaeae Рамфоспороз Rhamphospora Рамфоспороз Rhamphosporaceae Раннє побуріння гороху Pea early Раптова загибель гвоздичного дерева Cytospora eugeniae Раптова смерть дуба Phytophthora ramorum Рафідофітові водорості Raphidophyceae Раффалея Raffaelea Раффалея Сантороі Raffaelea santoroi Рахікладоспоріоз Rachicladosporium Рахікладоспоріоз ірису Rachicladosporium iridis Рациборскіоміцес Raciborskiomyces Рациборскіоміцес польський Raciborskiomyces polonicus Рача чума Aphanomyces astaci Рвана карликовість рису Rice ragged Резиніціум Resinicium Резиноміцена Resinomycena Резупінатус Resupinatus Реквієнела крушинова Requienella alaterni Реквієнелла Requienella Реквієнеллові Requienellaceae Рексоцеркоспоридіоз женьшеню Rhexocercosporidium panacis Рексоцеркоспоріоз Rhexocercosporidium
Маркетплейс

Товари розділу · 12

Весь каталог

Грибні хвороби

Хвороба вражає широкий спектр сільськогосподарських культур, включаючи зернові, овочеві, плодово-ягідні насадження та декоративні квіти. Особливо часто від неї страждають огірки, кабачки, виноград, яблуні та троянди, що вимагає пильної уваги агрономів протягом усього вегетаційного періоду.

Основним симптомом є поява білого або сіруватого нальоту на поверхні листків, стебел та плодів. На початкових стадіях він виглядає як легка павутинка, але згодом стає густішим, нагадуючи борошно. Уражені тканини під нальотом швидко втрачають тургор, набувають бурого кольору і з часом відмирають.

Розвиток інфекції активізується при помірних температурах від +15°C до +25°C та високій вологості повітря. Також факторами ризику є надмірне внесення азотних добрив та загущені посіви, які перешкоджають нормальній циркуляції повітря, створюючи ідеальний мікроклімат для розмноження спор грибка.

Вредоносність патогена полягає у виснаженні рослини, оскільки вона витрачає ресурси на відновлення пошкоджених тканин замість формування врожаю. Порушення фотосинтезу призводить до суттєвого зменшення маси плодів, погіршення їх смакових якостей та загального зниження врожайності на 30–50% і більше.

Система захисних заходів передбачає комплексний підхід:

  • Використання стійких до хвороби сортів.
  • Регулярна санітарна обрізка та видалення уражених решток рослин.
  • Забезпечення оптимального режиму поливу без надмірного зволоження повітря.
  • Збалансоване живлення з акцентом на калій та фосфор.
  • Використання хімічних фунгіцидів та біопрепаратів на основі бактерій-антагоністів.