Довідник · Хвороби

Грибні хвороби

Борошниста роса — це поширене грибкове захворювання, яке спричиняється патогенами родини Erysiphaceae. Ці гриби є облігатними паразитами, які висмоктують поживні речовини з клітин рослини за допомогою спеціальних відростків, що проникають у тканини епідермісу.

9 657 позицій

Вміст розділу

Псевдоцеркоспороз терміналії Pseudocercospora chebulae Псевдоцеркоспороз фісташки Pseudocercospora pistacina Псевдоцеркоспороз хлібного дерева Pseudocercospora artocarpi Псевдоцеркоспороз хмелю Pseudocercospora humuli Псевдоцеркоспороз хмелю Pseudocercospora humulicola Псевдоцеркоспороз хурми Pseudocercospora sawadae Псевдоцеркоспороз чаю Pseudocercospora assamensis Псевдоцеркоспороз чіангмайський Pseudocercospora chiangmaiensis Псилахнум Psilachnum Псилахнум золотисто-плямистий Psilachnum chrysostigma Псилідовий жовтяниця картоплі Toxic saliva Псилолехія Psilolechia Псилолехія світна Psilolechia lucida Псилоцибе Psilocybe Псилоцибе напівланцетоподібна Psilocybe semilanceata Псилоцибе субаеругіноза Psilocybe subaeruginosa Псилоцибе фасцієта Psilocybe fasciata Псора оманлива Psora decipiens Псорозис цитрусових Citrus psorosis Псорозис цитрусових Psoraceae Псорозис цитрусових Psora Псорома Psoroma Псорома гіпнова Psoroma hypnorum Птерула розгалужена Pterula multifida Птерулез Pterula Птерулові гриби Pterulaceae Пуїгаріелла Puiggariella Пуїггаріелла нематора Puiggariella nemathora Пукциніастрові іржі Pucciniastraceae Пукциніаструм Pucciniastrum Пукциніозира Pucciniosira Пукциніозірові іржі Pucciniosiraceae Пукцинія Джекі Puccinia jackyana Пукцинія Елліса Puccinia ellisiana Пукцинія канальчата Puccinia canaliculata Пукцинія Левейе Puccinia leveillei Пукцинія оманлива Puccinia dolosa Пукцинія синулярна Puccinia singularis Пукцинія срібляста Puccinia argentata Пукцинія товстошкіра Puccinia pachyderma Пунктелія Punctelia Пунктелія гіполейцитес Punctelia hypoleucites Пунтеліоз Puntelia Пурпуреоциліум Purpureocillium Пурпуреоциліум бузковий Purpureocillium lilacinum Пурпурна іржа сорго Puccinia purpurea Пурпурний церкоспороз сої Cercospora kikuchii Пурпурність листкових піхов кукурудзи Genetic connection Пурпурова сажка Sorosporium purpureum Пустельний трюфель Terfezia Пустостебельність кукурудзи Low fertility Пустула Pustula Пустульозний некроз кори груші Coniothecium chromatosporum Пухирчаста іржа кедра Cronartium kurilense Пухирчаста іржа сосни Cronartium ribicola Пухирчаста іржа сосни Cronartium pini Пухирчаста іржа сосни Cronartium filamentosum Пухирчаста сажка бамбука Ustilago shiraiana Пухирчаста сажка ежовника Ustilago trichophora Пухирчаста сажка злаків Ustilago mulfordiana

Грибні хвороби

Хвороба вражає широкий спектр сільськогосподарських культур, включаючи зернові, овочеві, плодово-ягідні насадження та декоративні квіти. Особливо часто від неї страждають огірки, кабачки, виноград, яблуні та троянди, що вимагає пильної уваги агрономів протягом усього вегетаційного періоду.

Основним симптомом є поява білого або сіруватого нальоту на поверхні листків, стебел та плодів. На початкових стадіях він виглядає як легка павутинка, але згодом стає густішим, нагадуючи борошно. Уражені тканини під нальотом швидко втрачають тургор, набувають бурого кольору і з часом відмирають.

Розвиток інфекції активізується при помірних температурах від +15°C до +25°C та високій вологості повітря. Також факторами ризику є надмірне внесення азотних добрив та загущені посіви, які перешкоджають нормальній циркуляції повітря, створюючи ідеальний мікроклімат для розмноження спор грибка.

Вредоносність патогена полягає у виснаженні рослини, оскільки вона витрачає ресурси на відновлення пошкоджених тканин замість формування врожаю. Порушення фотосинтезу призводить до суттєвого зменшення маси плодів, погіршення їх смакових якостей та загального зниження врожайності на 30–50% і більше.

Система захисних заходів передбачає комплексний підхід:

  • Використання стійких до хвороби сортів.
  • Регулярна санітарна обрізка та видалення уражених решток рослин.
  • Забезпечення оптимального режиму поливу без надмірного зволоження повітря.
  • Збалансоване живлення з акцентом на калій та фосфор.
  • Використання хімічних фунгіцидів та біопрепаратів на основі бактерій-антагоністів.