Довідник · Хвороби

Гнилі (грибні)

Гнилі — це група захворювань рослин, викликаних грибковими, бактеріальними або ооміцетними патогенами, що спричиняють деструкцію та розм'якшення тканин. Залежно від збудника, патоген може вражати як окремі органи, так і цілу рослину. Найбільш поширеними збудниками є види Fusarium, Pythium, Rhizoctonia та Botrytis, які здатні тривалий час зберігатися у ґрунті або на рослинних рештках.

328 позицій

Вміст розділу

Парамиротеціум Paramyrothecium Параміротеціум фоліікола Paramyrothecium foliicola Параміротеціумна гниль Paramyrothecium nigrum Пассалороз кротону Passalora crotonis Песталоція Pestalotia spp. Південна склероціальна гниль Athelia rolfsii Південна склероціальна гниль Athelia rolsfii Пітіозна гниль сходів Pythium heterothallicum Пітіозна коренева гниль Globisporangium debaryanum Пітіозна коренева гниль Pythium aphanidermatum Пітіозна коренева гниль Pythium ultimum Плевротус опунції Pleurotus opuntiae Плевротус сподолеукус Pleurotus spodoleucus Плевротус цистидіозус Pleurotus cystidiosus Плеоспороз Stemphylium herbarum Плямиста гниль журавлини Physalospora vaccinii Плямистість листя та ягід журавлини Protoventuria myrtilli Поверхнева фузаріозна гниль батату Hypomyces ipomoeae Повстиста гниль коренів Inonotus tomentosus Поротеноз Porotenus biporus Поротенус Porotenus Протобластения скельна Protoblastenia rupestris Протобластенія Protoblastenia Протовентріоз Protoventuria Протогастер Protogaster Протогастероз Protogaster rhizophilus Протогастрові Protogastraceae Протомікоз Protomycetaceae Протомікоз Protomyces Протомікоз амброзії Protomyces gravidus Протомікоз селерових Protomyces macrosporus Протопармелія Protoparmelia Протопармелія бадія Protoparmelia badia Протосцифа бура Protoscypha pulla Протосцифові Protoscyphaceae Протосцифоз Protoscypha Прототеленелла Protothelenella Прототеленелла сфинкриноіделла Protothelenella sphinctrinoidella Прототеленеллові Protothelenellaceae Псевдоєвроцієві гриби Pseudeurotiaceae Псевдоєвроціум Pseudeurotium Псевдоєвроціум зональний Pseudeurotium zonatum Псевдоцеркоспороз протеї Pseudocercospora protearum Пухнаста гниль батату Trichoderma koningii Рання плямистість листя журавлини Protoventuria barriae Ризоктоніоз моркви Rhizoctonia carotae Ризоктоніозна гниль качанів кукурудзи Waitea circinata Ризоманія цукрових буряків Beet necrotic Рожева гниль картоплі Phytophthora erythroseptica Рожева кіркова гниль Fomitopsis cajanderi Ротбреннер Pseudopezicula tracheiphila Сакхарата протеї Saccharata proteae Свинушка товста Tapinella atrotomentosa Септоріоз суниці Septogloeum potentillae Серцевинна гниль Oxyporus latemarginatus Сигарна гниль банана Trachysphaera frutigena Сіра гниль качанів кукурудзи Botryosphaeria zeae Сірчано-жовтий трутовик Laetiporus sulphureus Склеріофомоз Sclerotiophoma Склеротиніоз гладіолусів Sclerotinia draytonii
Маркетплейс

Товари розділу · 12

Весь каталог

Гнилі (грибні)

Ці хвороби вражають широкий спектр культур: зернові (пшениця, ячмінь), овочеві (томати, огірки, картопля) та плодові дерева. Поразка може відбуватися на будь-якій стадії розвитку — від проростання насіння до фази збору врожаю. Гнилі суттєво впливають на економічну ефективність господарства, оскільки часто уражають продукцію вже після збору під час зберігання.

Симптоми варіюються залежно від типу гнилі: мокра гниль характеризується перетворенням тканин на слизову масу, суха — зморщуванням та появою некротичних плям. На уражених ділянках часто помітний наліт різного забарвлення. При кореневих гнилях рослини слабшають, стають карликовими, коріння чорніє та відмирає, що унеможливлює нормальне живлення.

Сприятливими умовами для розвитку інфекції є перезволоження ґрунту, затяжні дощі, підвищена вологість у приміщеннях для зберігання, а також загущені посіви. Патогени часто потрапляють у тканини рослин через мікротріщини, пошкодження шкідниками або неякісний обробіток ґрунту, що робить профілактику особливо важливою.

Система захисту базується на запобіганні зараженню та обмеженні поширення патогенів. Агротехнічні заходи включають сівозміну, глибоку оранку, своєчасне внесення добрив та контроль шкідників. Хімічний захист передбачає використання протруйників для насіння та фунгіцидів під час вегетації для пригнічення активності збудників хвороб.

  • Дотримання сівозміни
  • Використання здорового насіннєвого матеріалу
  • Правильний режим поливу
  • Боротьба зі шкідниками-переносниками
  • Фунгіцидна обробка