Бактеріальні хвороби рослин
Бактеріальні хвороби рослин спричиняються різними видами фітопатогенних бактерій, які паразитують у клітинах та міжклітинниках рослин. До найпоширеніших збудників відносять роди Erwinia, Xanthomonas та Pseudomonas. Бактерії проникають у рослинний організм через мікротріщини, пори або пошкодження, завдані шкідниками, після чого починають швидко розмножуватися, руйнуючи тканини за допомогою ферментів.
Вміст розділу
Ентомоплазмоз
Entomoplasma
Ентомоплазмоз
Entomoplasmatales
Ентомоплазмоз
Entomoplasmataceae
Ентофізаліс
Entophysalis
Ентофізаліс
Entophysalidaceae
Ентофізаліс гранулеза
Entophysalis granulosa
Еперитрозооноз
Eperythrozoon coccoides
Еперитрозооноз
Eperythrozoon
Еперитрозооноз овець
Eperythrozoon ovis
Еперитрозооноз свиней
Eperythrozoon suis
Ервініоз
Erwinia endophytica
Ервініоз груші
Erwinia piriflorinigrans
Ервініоз гуави
Erwinia psidii
Ервініоз папаї
Erwinia mallotivora
Ервініоз персиковий
Erwinia persicina
Ервініоз узененсіс
Erwinia uzenensis
Ервініоз ялини
Erwinia typographi
Ервініози
Erwiniaceae
Ервінія афідікола
Erwinia aphidicola
Ервінія Біллінга
Erwinia billingiae
Ервінія герундська
Erwinia gerundensis
Ервінія тасманійська
Erwinia tasmaniensis
Ерліхіоз
Ehrlichia equi
Ерліхіоз
Ehrlichia phagocytophila
Ерліхіоз рослин
Ehrlichia
Ерліхіоз собак
Ehrlichia canis
Ерсковія
Oerskovia
Ерсковія турбата
Oerskovia turbata
Ешеріхіоз рослин
Escherichia
Європейський гнилець
Melissococcus plutonius
Європейський гнилець
Melissococcus
Єрсиніоз рослин
Yersinia
Жовта бактеріальна хвороба гіацинтів
Xanthomonas hyacinthi
Жовта карликовість ячменю
Wheat yellowing stripe agent
Жовтуха золотарника
Goldenrod yellows phytoplasma
Жовтуха новозеландського льону
Phormium yellow leaf phytoplasma
Жовтуха хризантеми
Chrysanthemum yellows phytoplasma
Жовтяниця ваточника
Milkweed yellows phytoplasma
Жовтяниця вільхи
Alder yellows phytoplasma
Жовтяниця додонеї
Dodonaea yellows phytoplasma
Жовтяниця персика
Peach yellows
Жовтяниця цукрової тростини
Sugarcane yellows phytoplasma
Звичайна парша
Streptomyces spp.
Звичайна парша картоплі
Streptomyces tumemacerans
Звичайна парша картоплі
Streptomyces europaeiscabiei
Звичайна парша картоплі
Streptomyces turgidiscabies
Звичайна парша картоплі
Streptomyces acidiscabies
Звичайна парша картоплі
Streptomyces rimosus
Звичайна парша картоплі
Streptomyces diastatochromogenes
Звичайна парша картоплі
Streptomyces olivaceus
Звичайна парша картоплі
Streptomyces griseus
Звичайна парша картоплі
Streptomyces lavendulae
Звичайна парша картоплі
Streptomyces bottropensis
Звичайна парша картоплі
Streptomyces cremeus
Звичайна парша картоплі
Streptomyces violaceusniger
Звичайна парша картоплі
Streptomyces venezuelae
Звичайна парша картоплі
Streptomyces albidoflavus
Звичайний бактеріоз квасолі
Xanthomonas phaseoli
Зеленопелюстковість суниці
Strawberry multiplier disease phytoplasma
Товари розділу · 12
Бактеріальні хвороби рослин
Спектр уражуваних культур є надзвичайно широким, охоплюючи як зернові злаки, так і овочеві культури та плодові дерева. Особливо небезпечними бактеріози є для картоплі, томатів, капусти та винограду. Відсутність належного контролю над поширенням патогенів може призвести до повної втрати врожаю як на полі, так і під час зберігання продукції.
Серед основних симптомів виділяють некротичні плями з водянистими краями, мацерацію тканин (перетворення на слизову масу), в’янення судинної системи та утворення наростів. Однією з найхарактерніших ознак є поява специфічного неприємного запаху, що супроводжує процес гниття тканин під впливом бактеріальних ферментів.
Розвиток захворювань інтенсивно відбувається за умов підвищеної вологості та температури від 15 до 30 градусів Цельсія. Бактерії поширюються за допомогою крапель дощу, вітру та комах. Велику роль у поширенні відіграє також інфікований насіннєвий матеріал та заражений ґрунт, у якому патогени можуть виживати протягом тривалого періоду часу.
Стратегія захисту базується переважно на профілактичних заходах, оскільки ефективних методів лікування уже уражених рослин практично не існує. Основна увага приділяється агротехніці та санітарному контролю.
- Дотримання сівозміни для розриву циклу інфекції
- Використання стійких гібридів та сортів
- Дезінфекція інструментів та місць зберігання
- Використання біопрепаратів та мідних сполук