Бактеріальні хвороби рослин
Бактеріальні хвороби рослин спричиняються різними видами фітопатогенних бактерій, які паразитують у клітинах та міжклітинниках рослин. До найпоширеніших збудників відносять роди Erwinia, Xanthomonas та Pseudomonas. Бактерії проникають у рослинний організм через мікротріщини, пори або пошкодження, завдані шкідниками, після чого починають швидко розмножуватися, руйнуючи тканини за допомогою ферментів.
Вміст розділу
Бактеріальне в'янення гарбузових
Erwinia tracheiphila
Бактеріальне в'янення гвоздики
Paraburkholderia caryophylli
Бактеріальне в'янення гвоздики
Ralstonia syzygii
Бактеріальне в'янення гортензії
Xanthomonas hydrangeae
Бактеріальне в'янення дині
Xanthomonas melonis
Бактеріальне в'янення картоплі
Pseudomonas mediterranea
Бактеріальне в'янення квасолі
Curtobacterium flaccumfaciens
Бактеріальне в'янення кісточкових
Xanthomonas prunicola
Бактеріальне в'янення кодієуму
Xanthomonas codiaei
Бактеріальне в'янення кукурудзи
Dickeya zeae
Бактеріальне в'янення люцерни
Clavibacter insidiosus
Бактеріальне в'янення маніоку
Xanthomonas cassavae
Бактеріальне в'янення пасльонових
Ralstonia pseudosolanacearum
Бактеріальне в'янення перцю
Clavibacter capsici
Бактеріальне в'янення перцю
Pseudomonas capsici
Бактеріальне в'янення пуансетії
Curtobacterium poinsettiae
Бактеріальне в'янення рису
Dickeya oryzae
Бактеріальне в'янення сорго
Robbsia andropogonis
Бактеріальне в'янення стоколосу
Xanthomonas bromi
Бактеріальне в'янення чаю
Xanthomonas theicola
Бактеріальне в’янення гороху
Xanthomonas pisi
Бактеріальне гниття яблук
Pseudomonas melophthora
Бактеріальний бурий опік рису
Acidovorax oryzae
Бактеріальний некроз актинідії
Pectobacterium actinidiae
Бактеріальний некроз винограду
Xylophilus
Бактеріальний некроз дуба
Lonsdalea quercina
Бактеріальний некроз папаї
Erwinia papayae
Бактеріальний некроз стебел томатів
Treponema pallidum
Бактеріальний некроз тополі
Lonsdalea populi
Бактеріальний некроз фундука
Pseudomonas avellanae
Бактеріальний опік листя та почорніння колоскових лусок
Xanthomonas translucens
Бактеріальний опік плодових
Lactobacillus amylovorus
Бактеріальний опік плодових
Erwinia pyri
Бактеріальний опік рису
Lysobacter oryzae
Бактеріальний рак винограду
Allorhizobium vitis
Бактеріальний рак олеандра
Erwinia oleae
Бактеріальний рак оливкового дерева
Pseudomonas savastanoi
Бактеріальний рак оливкового дерева
Mycobacterium tuberculosis
Бактеріальний рак рослин
Rhizobiaceae
Бактеріальний рак тополі
Xanthomonas populina
Бактеріальний смугастий опік
Xanthomonas vasicola
Бактеріоз вайди фарбувальної
Xanthomonas dyei
Бактеріоз клена
Xanthomonas acernea
Бактеріоз овочевих культур
Lactobacillaceae
Бактеріоз оксалобактеріями
Oxalobacteraceae
Бактеріоз папаї
Pseudomonas caricapapayae
Бактеріоз перцю
Lysobacter capsici
Бактеріоз рису
Dickeya poaceiphila
Бактеріоз рослин
Bacillus
Бактеріоз рослин
Bacteroides fragilis
Бактеріоз рослин
Bacteroides
Бактеріоз цибулі
Lonsdalea britannica
Бактеріоз цибулі
Pseudomonas salomonii
Бактеріози
Bacteroidales
Бартонела квінтана
Bartonella quintana
Бартонельоз
Bartonella bacilliformis
Бартонельоз
Bartonella
Бартонельоз рослин
Bartonellaceae
Бацила альтитудініс
Bacillus altitudinis
Товари розділу · 12
Бактеріальні хвороби рослин
Спектр уражуваних культур є надзвичайно широким, охоплюючи як зернові злаки, так і овочеві культури та плодові дерева. Особливо небезпечними бактеріози є для картоплі, томатів, капусти та винограду. Відсутність належного контролю над поширенням патогенів може призвести до повної втрати врожаю як на полі, так і під час зберігання продукції.
Серед основних симптомів виділяють некротичні плями з водянистими краями, мацерацію тканин (перетворення на слизову масу), в’янення судинної системи та утворення наростів. Однією з найхарактерніших ознак є поява специфічного неприємного запаху, що супроводжує процес гниття тканин під впливом бактеріальних ферментів.
Розвиток захворювань інтенсивно відбувається за умов підвищеної вологості та температури від 15 до 30 градусів Цельсія. Бактерії поширюються за допомогою крапель дощу, вітру та комах. Велику роль у поширенні відіграє також інфікований насіннєвий матеріал та заражений ґрунт, у якому патогени можуть виживати протягом тривалого періоду часу.
Стратегія захисту базується переважно на профілактичних заходах, оскільки ефективних методів лікування уже уражених рослин практично не існує. Основна увага приділяється агротехніці та санітарному контролю.
- Дотримання сівозміни для розриву циклу інфекції
- Використання стійких гібридів та сортів
- Дезінфекція інструментів та місць зберігання
- Використання біопрепаратів та мідних сполук