Довідник · Хвороби

Бактеріальні хвороби рослин

Бактеріальні хвороби рослин спричиняються різними видами фітопатогенних бактерій, які паразитують у клітинах та міжклітинниках рослин. До найпоширеніших збудників відносять роди Erwinia, Xanthomonas та Pseudomonas. Бактерії проникають у рослинний організм через мікротріщини, пори або пошкодження, завдані шкідниками, після чого починають швидко розмножуватися, руйнуючи тканини за допомогою ферментів.

996 позицій

Вміст розділу

Анабена сферична Anabaena sphaerica Анабена уніспора Anabaena unispora Анабена Фуллеборна Anabaena fullebornii Анабена циліндрична Anabaena cylindrica Анабена цирциналис Anabaena circinalis Анаплазмоз великої рогатої худоби Anaplasma marginale Анаплазмоз рослин Anaplasma caudatum Анаплазмоз рослин Anaplasmataceae Анаплазмоз рослин Anaplasma Анацистис гірський Anacystis montana Анацистіс Anacystis Антракноз конюшини Italian clover Арсенофонус Arsenophonus Арсенофонус назонії Arsenophonus nasoniae Артробактер ауресценс Arthrobacter aurescens Артробактер глобіформіс Arthrobacter globiformis Артробактеріоз Arthrobacter Артробактеріоз Arthrobacter agilis Артроспіра Arthrospira Артроспіра платенсіс Arthrospira platensis Афанізоменон Aphanizomenon Афанізоменон гользатичний Aphanizomenon holsaticum Афанізоменон цвітіння води Aphanizomenon flosaquae Афанокапса Aphanocapsa Афанокапса деликатіссіма Aphanocapsa delicatissima Афанотека Aphanothece Афанотека застійна Aphanothece stagnina Афіпія Afipia Афіпія феліс Afipia felis Ахолеплазмоз Acholeplasma laidlawii Ахолеплазмоз Acholeplasmataceae Ахолеплазмоз Acholeplasma Ахолеплазмоз Acholeplasmatales Ацидамінококові Acidaminococcaceae Ацидоворакс Acidovorax Ацидоворакс фаціліс Acidovorax facilis Ацинетобактер кальцієво-оцтовий Acinetobacter calcoaceticus Ацинетобактеріоз Acinetobacter Ацинетобактеріоз рослин Acinetobacter baumannii Бактеріальна бура смугастість рису Acidovorax avenae Бактеріальна водянка Enterobacter nimipressuralis Бактеріальна гниль зерна рису Burkholderia glumae Бактеріальна гниль кактусових Pectobacterium cacticida Бактеріальна гниль проростків рису Burkholderia plantarii Бактеріальна гниль судин буряка Pectobacterium betavasculorum Бактеріальна кишеня Pantoea agglomerans Бактеріальна м'яка гниль кактусів Pectobacterium carnegieana Бактеріальна ниркова хвороба лососевих Renibacterium salmoninarum Бактеріальна плямистість валеріанели Acidovorax valerianellae Бактеріальна плямистість гарбузових Xanthomonas cucurbitae Бактеріальна плямистість катлеї Acidovorax cattleyae Бактеріальна плямистість конжаку Acidovorax konjaci Бактеріальна плямистість конопель Pseudomonas cannabina Бактеріальна плямистість перцю та томату Xanthomonas euvesicatoria Бактеріальна плямистість печериць Pseudomonas agarici Бактеріальна плямистість печериць Pseudomonas tolaasii Бактеріальна плямистість рослин Moraxellaceae Бактеріальна плямистість томата та перцю Xanthomonas vesicatoria Бактеріальна фасціація Rhodococcus fascians Бактеріальне в'янення антуріуму Acidovorax anthurii
Маркетплейс

Товари розділу · 12

Весь каталог

Бактеріальні хвороби рослин

Спектр уражуваних культур є надзвичайно широким, охоплюючи як зернові злаки, так і овочеві культури та плодові дерева. Особливо небезпечними бактеріози є для картоплі, томатів, капусти та винограду. Відсутність належного контролю над поширенням патогенів може призвести до повної втрати врожаю як на полі, так і під час зберігання продукції.

Серед основних симптомів виділяють некротичні плями з водянистими краями, мацерацію тканин (перетворення на слизову масу), в’янення судинної системи та утворення наростів. Однією з найхарактерніших ознак є поява специфічного неприємного запаху, що супроводжує процес гниття тканин під впливом бактеріальних ферментів.

Розвиток захворювань інтенсивно відбувається за умов підвищеної вологості та температури від 15 до 30 градусів Цельсія. Бактерії поширюються за допомогою крапель дощу, вітру та комах. Велику роль у поширенні відіграє також інфікований насіннєвий матеріал та заражений ґрунт, у якому патогени можуть виживати протягом тривалого періоду часу.

Стратегія захисту базується переважно на профілактичних заходах, оскільки ефективних методів лікування уже уражених рослин практично не існує. Основна увага приділяється агротехніці та санітарному контролю.

  • Дотримання сівозміни для розриву циклу інфекції
  • Використання стійких гібридів та сортів
  • Дезінфекція інструментів та місць зберігання
  • Використання біопрепаратів та мідних сполук