Східний фундуковий рак

Основною ознакою зараження є поява довгастих здуття на гілках. З часом ці здуття розриваються, і на їхньому місці з’являються темні нарости.

Над місцем ураження гілки починають всихати, оскільки доступ поживних речовин блокується грибницею. Листя на таких ділянках передчасно жовтіє та осипається.

Кора в місцях розвитку патогена виглядає розтрісканою, через неї чітко видно ряди чорних стром гриба, що розташовані перпендикулярно до осі пагона.

Загальний вигляд куща змінюється: крона стає нерівномірною, з великою кількістю сухих, ламких гілок, які не здатні до плодоношення.

При глибокому ураженні стовбура або основних гілок спостерігається різке пригнічення всього куща, що призводить до його повної втрати протягом кількох років.

Збудником цієї небезпечної хвороби є сумчастий гриб Anisogramma anomala. Він є високоспеціалізованим патогеном, що вражає виключно культури роду Corylus.

Цикл життєдіяльності гриба триває два роки. За цей час він встигає повністю колонізувати тканини кори та камбію, порушуючи обмін речовин у рослині.

Інфекція починається з проникнення спор у тканини молодих пагонів. За наявності крапельної вологи спори проростають, утворюючи грибницю, яка вростає в деревину.

На другому році розвитку на поверхні гілок з’являються характерні чорні плодові тіла. Вони є джерелом нових спор, які легко переносяться вітром на великі відстані.

Цей збудник має високий ступінь шкідливості, тому в багатьох країнах він має статус карантинного об’єкта, що вимагає негайного вжиття заходів при виявленні.

Розвиток гриба Anisogramma anomala критично залежить від погодних умов. Найбільш сприятливим періодом для зараження є волога та прохолодна весна.

Часті опади забезпечують необхідну вологість для проростання спор на поверхні кори. Тумани також створюють ідеальні умови для поширення інфекції в саду.

Місця механічних пошкоджень на корі, а також укуси шкідників є головними точками входу для патогена. Саме там гриб закріплюється найбільш ефективно.

Загущені посадки, де відсутня належна циркуляція повітря, накопичують вологу. Це значно підвищує ризик масового зараження сусідніх рослин у ряду.

Порушення агротехнічних норм, зокрема відсутність санітарної обрізки, призводить до того, що на плантації накопичується інфекційний запас патогена.

Східний фундуковий рак небезпечний тим, що він практично не піддається лікуванню після того, як міцелій проник глибоко в тканини деревини.

Головна шкода полягає в прогресуючому відмиранні гілок, що призводить до повної втрати врожайності. Рослина поступово виснажується і гине.

Розповсюдження хвороби на плантації відбувається дуже швидко, через що агрономи вимушені видаляти цілі сектори саду для стримування інфекції.

Масштаби економічних збитків є значними, особливо для інтенсивних фундукових садів, де кожен кущ має високу продуктивну цінність.

Хвороба робить вирощування певних сприйнятливих сортів неможливим, що обмежує вибір селекційного матеріалу для аграріїв уражених зон.

Радикальний метод боротьби — це видалення уражених гілок з обов’язковим їх спалюванням. Обрізку проводять нижче місця ураження на 50 сантиметрів.

Профілактичні обприскування фунгіцидами, що містять мідь, є обов’язковими для захисту здорових насаджень від спор, що розлітаються навесні.

Суворе дотримання карантинних правил при закупівлі садивного матеріалу дозволяє уникнути занесення гриба на нові території.

• Дезінфекція секаторів спиртом або хлорвмісними засобами.
• Вибір сортів фундука, які мають генетичну стійкість до раку.
• Видалення диких форм ліщини поблизу плантації.
• Підтримка оптимальної густоти посадки.

Регулярний огляд кожного куща в осінньо-зимовий період дозволяє виявити хворобу на початковій стадії та врятувати решту плантації від зараження.