Аскохітоз нуту

Первинні симптоми проявляються як світло-коричневі плями на листках, стеблах та бобах, які згодом темніють і стають вдавленими у тканини рослин.

Характерною ознакою є наявність темно-коричневих або чорних крапок (пікнід), розміщених концентричними колами безпосередньо в центрі вражених ділянок.

Ураження стебел призводить до утворення виразок, що спричинює їх ламкість, перегин та загибель всієї рослини або її окремих гілок вище місця ураження.

На бобах інфекція проявляється у вигляді круглих плям, через які гриб проникає до насіння, роблячи його зморшкуватим, темним та нежиттєздатним.

При високій інтенсивності розвитку хвороби спостерігається передчасне опадання листя та повне всихання посівів, що візуально виглядає як «вогнища» у полі.

Збудником аскохітозу нуту є гриб Didymella rabiei (анаморфа Ascochyta rabiei), який є вузькоспеціалізованим патогеном, що вражає нут, горох та сочевицю.

Гриб зимує у вигляді пікнід та перитеціїв на рештках рослин, що залишилися в полі після збирання врожаю, а також може зберігатися на насінні.

Весною, при сприятливих умовах, пікніди викидають конідії, які під дією вітру або крапель дощу потрапляють на здорові органи культурних рослин.

Патоген характеризується високою пластичністю та здатністю до швидкої адаптації, що ускладнює селекцію сортів, повністю стійких до всіх рас цього гриба.

Життєвий цикл гриба складається з кількох етапів, включаючи статеве розмноження, що дозволяє йому активно формувати нові штами в агроценозах.

Масовий розвиток аскохітозу відбувається за умов помірних температур (15–25°C) та частих опадів, що забезпечують вологість, необхідну для проростання спор.

Тривала волога погода під час цвітіння та формування бобів є критичним періодом, коли ризик епіфітотії зростає до максимальних значень для культури.

Порушення агротехніки, зокрема загущення посівів, перешкоджає нормальній циркуляції повітря, що створює сприятливий мікроклімат для розмноження патогену.

Наявність бур'янів та падалиці нуту на полі сприяє накопиченню інфекції, оскільки гриб може частково зберігатися на альтернативних джерелах живлення.

Висока вологість повітря та нічні роси прискорюють процес поширення конідій від нижніх ярусів рослин до верхніх, що призводить до швидкого охоплення інфекцією всього посіву.

Аскохітоз вважається найбільш шкодочинним захворюванням нуту, здатним знищити понад 80–90% майбутнього врожаю при несвоєчасному вживанні заходів.

Значні втрати врожаю зумовлені повною втратою продуктивності уражених рослин, зниженням якості насіння та значним зменшенням маси тисячі зерен.

Інфекція знижує схожість насіння, що робить його непридатним для використання в посівних цілях, змушуючи фермерів витрачатися на закупівлю нової партії.

Заражена продукція не відповідає вимогам якості для харчової промисловості та експорту, що спричиняє відчутні економічні збитки для аграріїв.

У разі інтенсивного ураження поле стає нерентабельним для прибирання, оскільки витрати на збирання не компенсують низьку якість отриманого зерна.

Ключовим елементом захисту є використання високоякісного насіння, протруювання якого дозволяє знищити внутрішню та поверхневу інфекцію перед сівбою.

Дотримання сівозміни з інтервалом не менше 3 років між висівом нуту є обов’язковим для очищення ґрунту від накопичених спор збудника.

Вибір стійких до аскохітозу сортів нуту є найбільш ефективним способом контролю, що дозволяє суттєво зменшити кількість фунгіцидних обробок.

Знищення післяжнивних решток через глибоку оранку або їх подрібнення прискорює деструкцію, обмежуючи розвиток гриба в наступному сезоні.

Фунгіцидна обробка під час вегетації проводиться превентивно або при появі перших симптомів хвороби із застосуванням препаратів системної дії.