Мурашиний лев (Myrmeleontidae)
Мурашиний лев (Myrmeleontidae) — це родина комах з ряду Сітчастокрилих. Попри те, що їх часто помилково зараховують до шкідників, ці організми є хижаками. Вони не завдають жодної шкоди посівам, плодовим деревам чи овочевим культурам, оскільки їхній раціон складається виключно з інших дрібних безхребетних.
Вміст розділу
Дендролеон
Dendroleon
Дендролеон застарілий
Dendroleon obsoletus
Креолеон
Creoleon
Макронемерус придатковий
Macronemurus appendiculatus
Макронемерус хвостатий
Macronemurus caudatus
Макронемурус
Macronemurus
Макронемурус двосмугий
Macronemurus bilineatus
Мурашиний лев
Eidoleon
Мурашиний лев
Myrmeleon
Мурашиний лев
Creoleon lugdunensis
Мурашиний лев Вільсона
Eidoleon wilsoni
Мурашиний лев звичайний
Myrmeleon formicarius
Мурашиний лев звичайний
Euroleon
Мурашиний лев звичайний
Euroleon nostras
Мурашиний лев непомітний
Myrmeleon inconspicuus
Мурашиний лев (Myrmeleontidae)
Систематично ці комахи класифікуються в родину Myrmeleontidae, що включає понад 2000 видів у всьому світі. Їхній життєвий цикл є типовим для комах з повним перетворенням. Личинки є спеціалізованими мисливцями, які за допомогою піску та челюстей будують пастки для здобичі, демонструючи дивовижну стратегію виживання в посушливих умовах.
Біологія виду передбачає розвиток личинки протягом тривалого періоду, іноді до кількох років, залежно від умов середовища. Після завершення стадії розвитку личинка заляльковується у шовковистому коконі, вкритому піщинками. Дорослий мурашиний лев проводить більшу частину часу в стані спокою на рослинах, ведучи нічний або сутінковий спосіб життя.
Варто наголосити, що ніякої шкоди чисельності культур мурашині леви не завдають. Вони не виїдають коріння, не пошкоджують листя і не псують плоди. Тому в агрономічній практиці вони не розглядаються як об'єкт для боротьби. Навпаки, вони виступають як природні регулятори чисельності інших комах, що можуть бути небажаними в агроценозі.
Спеціальні заходи захисту проти мурашиних левів є недоцільними та шкідливими для екосистеми поля. Агрономи рекомендують зберігати їхні місця проживання, оскільки ці комахи є важливою ланкою в ланцюгу біологічного контролю. Відсутність пестицидного навантаження дозволяє зберігати популяції цих корисних хижаків, що позитивно впливає на загальний стан господарства.