Мурашиний лев непомітний

Мурашиний лев непомітний (лат. Myrmeleon inconspicuus) належить до ряду Сітчастокрилі (Neuroptera), родини Мурашині леви (Myrmeleontidae). Доросла особина має вигляд стрункої комахи, що зовні нагадує бабку, але має довші вусики з булавами.

Личинки цього виду є вузькоспеціалізованими хижаками, які ведуть спосіб життя засідчика. Вони мають масивні серпоподібні щелепи, які впорскують травні соки в тіло здобичі для її перетравлення.

Життєвий цикл включає повне перетворення, що складається зі стадій яйця, трьох вікових стадій личинки, стадії лялечки та імаго. Розвиток може тривати до двох років залежно від погодних умов.

Лялечка формується у спеціальному шовковистому коконі, який замаскований піщинками та частинками ґрунту. Така адаптація дозволяє комасі уникнути виявлення хижаками під час метаморфозу.

Імаго активні переважно в сутінках або вночі, тому їх рідко можна побачити вдень, коли вони відпочивають серед трави або на гілках чагарників.

Цей вид комах не належить до прямих шкідників рослин, оскільки не живиться рослинними тканинами. Його роль в агроценозі є нейтральною або хижацькою щодо інших безхребетних.

Головною небезпекою для аграрія є знищення личинками корисних комах-ентомофагів, які могли б контролювати чисельність попелиць або інших шкідників городніх культур.

Личинки мурашиного лева не гризуть коріння та не пошкоджують листя, проте їхня активність часто зосереджена в сухих піщаних ґрунтах, що може турбувати кореневу систему молодих сіянців.

Наявність великої кількості воронок у теплицях з розсадою може свідчити про порушення агротехнічного режиму, зокрема про надмірне пересушування верхнього шару ґрунту.

Попри хижацтво, вид вважається цікавим елементом біорізноманіття, тому повне викорінення зазвичай не рекомендується, якщо немає прямої загрози для цінних видів комах.

Найхарактернішою ознакою присутності личинок є наявність конусоподібних воронок у сухому піску. Ці пастки мають чітко окреслені краї, які обсипаються при спробі здобичі втекти.

При уважному огляді можна побачити, як личинка, сховавшись на дні воронки, очікує на комах, що випадково проходять повз край пастки.

Вночі дорослі мурашині леви можуть залітати на джерела штучного освітлення в саду, що є сигналом до того, що популяція комах мешкає на вашій ділянці.

На поверхні ґрунту воронки виглядають як ідеально рівні ямки, що не супроводжуються жодними пошкодженнями вегетативних частин рослин.

У разі частих злив або сильного поливу воронки зникають, тому в мокру пору року знайти активні пастки личинок значно складніше.

Для регулювання чисельності мурашиного лева на ділянці слід використовувати агротехнічні методи, а не інсектициди, оскільки комаха відіграє роль у природній регуляції чисельності мурах.

Найефективніший захід — регулярне зволоження ґрунту в тих місцях, де помічені воронки. Личинки не здатні будувати стабільні пастки у вологому, щільному ґрунті.

Мульчування поверхні ґрунту соломою або корою робить умови непридатними для життя личинок, що змушує їх мігрувати з культурних ділянок у природні зони.

Використання інсектицидів для боротьби з мурашиним левом є недоцільним, оскільки це призводить до загибелі корисної ентомофауни, що набагато важливіша для врожаю.

Підтримання здорової структури ґрунту з належним вмістом гумусу та вологи є найкращим способом запобігти заселенню ділянки цими комахами.