Комплекс ґрунтових та наземних шкідників сходів

До комплексу ґрунтових та наземних шкідників сходів належать личинки коваликів (дротяники), несправжні дротяники (личинки чорнотілок), личинки пластинчастовусих жуків (хрущі), гусениці підгризаючих совок, вовчки та росткові мухи. Ці шкідники об'єднані в одну групу за місцем проживання та типом завданої шкоди молодим рослинам.

За систематикою ці організми належать до різних рядів, зокрема твердокрилих (Coleoptera) та лускокрилих (Lepidoptera). Їхня спільна риса — здатність завдавати шкоди в період проростання насіння та формування перших справжніх листків, що є найбільш вразливою фазою розвитку культури.

Життєвий цикл цих шкідників дуже різноманітний. Наприклад, дротяники можуть розвиватися в ґрунті до п'яти років, ведучи прихований спосіб життя. Натомість підгризаючі совки мають кілька генерацій за сезон, що вимагає постійного моніторингу посівів протягом усього весняного періоду.

Ці шкідники віддають перевагу добре зволоженим ґрунтам, де вони найбільш активні та рухливі. Однак при настанні посухи вони можуть заглиблюватися в нижні шари ґрунту, що ускладнює їх виявлення та застосування контактних засобів захисту рослин.

Чисельність популяції цих шкідників безпосередньо залежить від стану агроценозу. Поля, що тривалий час не оброблялися або були засмічені пирієм та іншими кореневищними бур'янами, стають природними резерваторами для розмноження дротяників та інших мешканців ґрунту.

Цей комплекс шкідників завдає шкоди таким культурам як буряк кормовий, ріпак озимий, соняшник однорічний, ячмінь озимий, томат, пшениця озима та кукурудза. Пошкодження починаються з моменту висіву, коли шкідники знищують насіння, що набухає.

Характер пошкоджень варіюється: від виїдання зародків насіння до підгризання підземної частини стебла та кореневої системи. Це призводить до випадання сходів, появи "плішин" на полі та значного зниження густоти стояння рослин, що безпосередньо впливає на майбутній врожай.

Особливо небезпечним є пошкодження підгризаючими совками, які здатні за ніч перегризти велику кількість молодих стебел. Рослини, що були пошкоджені, але не загинули, мають значно нижчий потенціал продуктивності через порушення провідної системи та розвиток вторинних інфекцій.

Для таких культур, як кукурудза або соняшник, пошкодження в фазі до 4-6 листків є критичним, оскільки точка росту стає недоступною для відновлення після глибоких пошкоджень. Зниження густоти посівів до критичного рівня змушує аграріїв проводити пересів, що спричиняє додаткові витрати.

У посівах зернових культур пошкодження кореневої системи дротяниками часто супроводжується пожовтінням та в'яненням рослин. В умовах стресу через відсутність вологи пошкоджені рослини гинуть швидше, ніж здорові, що робить проблему комплексу шкідників ще гострішою в посушливі роки.

Головним заходом захисту є використання сертифікованого насіння, обробленого інсектицидними протруювачами. Це забезпечує створення захисної зони навколо насінини та молодого корінця, що критично важливо для виживання рослин на початкових етапах росту.

Агротехнічні методи залишаються фундаментом боротьби. Важливо проводити якісний обробіток ґрунту, зокрема глибоку зяблеву оранку, яка сприяє загибелі личинок внаслідок дії низьких температур та активності ентомофагів, наприклад, птахів.

Сівозміна з правильним чергуванням культур допомагає перервати цикл розвитку шкідників. Не слід висівати чутливі культури після багаторічних трав, оскільки в таких умовах чисельність дротяників та інших шкідників досягає пікових значень, що майже неможливо контролювати хімічними засобами.

Вчасне знищення бур'янів є критичним, оскільки вони є додатковим кормом для личинок шкідників. Боротьба з бур'янами на полях та навколо них зменшує привабливість ділянок для відкладання яєць імаго совок та інших шкідників.

• Використання інсектицидних протруювачів насіння.
• Дотримання сівозміни та просторової ізоляції.
• Глибока зяблева оранка з оборотом пласта.
• Регулярний моніторинг посівів (ґрунтові розкопки).
• Контроль за бур'янами для обмеження кормової бази.