Мурашиний лев

Мурашиний лев (Creoleon lugdunensis) належить до ряду Сітчастокрилі. Ці комахи мають прозорі, густо жилковані крила та довге тонке тіло, що робить їх схожими на бабок.

Личинка мурашиного лева має характерну масивну голову з потужними серпоподібними щелепами, призначеними для вловлювання та висмоктування жертви.

Основною ознакою присутності личинок є лійкоподібні заглиблення в піщаному або дуже пухкому ґрунті, які вони використовують як пастку для комах.

Цей вид надає перевагу відкритим, сонячним та сухим місцям, де структура ґрунту дозволяє легко формувати ловчі лійки.

Імаго ведуть переважно нічний спосіб життя, тому їх рідко можна побачити вдень, на відміну від їхніх личинок, що постійно знаходяться в ґрунті.

Вид Creoleon lugdunensis не завдає жодної шкоди сільськогосподарським культурам. Він не вживає в їжу листя, коріння чи інші частини рослин.

Навпаки, личинки є активними хижаками. Вони допомагають контролювати чисельність дрібних безхребетних на присадибних ділянках та в агроценозах.

Жодна відома агротехнічна культура не входить у раціон цього виду, тому він не потребує фітосанітарного контролю.

Діяльність личинок обмежена локальним переміщенням ґрунту, що не впливає на розвиток кореневої системи або врожайність рослин.

Таким чином, мурашиний лев класифікується як корисний ентомофаг, який сприяє природній регуляції чисельності інших дрібних комах.

Дорослих особин можна спостерігати в літній період, зазвичай у червні-липні, коли умови для польоту та розмноження є найбільш сприятливими.

Розвиток личинок триває значно довше — від одного до декількох років, залежно від доступності кормової бази та кліматичних умов.

Зимують личинки в ґрунті, заглиблюючись на невелику відстань нижче рівня промерзання або в захищених місцях.

Процес окукливания відбувається навесні або на початку літа в спеціальному коконі з піщинок, який личинка будує після завершення стадії живлення.

Максимальна активність личинок спостерігається у суху та спекотну погоду, оскільки вологість ґрунту перешкоджає побудові пасток.

Оскільки мурашиний лев не є шкідником, заходи боротьби проти нього не застосовуються і не мають господарського сенсу.

Використання пестицидів для знищення цієї комахи є недоцільним, оскільки це призводить до загибелі корисних хижаків.

У випадках, якщо лійки личинок заважають в естетичному плані на декоративних газонах, достатньо просто розрівняти поверхню ґрунту.

Глибока обробка ґрунту є єдиним фактором, що може локально зменшити чисельність популяції мурашиного лева на полі.

• Підтримка природного балансу на ділянці.
• Уникнення використання інсектицидів широкого спектра дії.
• Сприяння розмноженню ентомофагів.