Креолеон

Креолеон (лат. Creoleon) належить до родини мурашиних левів (Myrmeleontidae), що входять до ряду сітчастокрилих (Neuroptera). Дорослі особини за зовнішнім виглядом нагадують бабок, але мають характерні булавоподібні вусики та специфічне складання крил.

Тіло імаго видовжене, вкрите дрібними волосками, забарвлення варіюється від бурого до жовтого, що дозволяє комасі ефективно ховатися на корі дерев. Розмір дорослої особини може сягати кількох сантиметрів.

Личинки мають розвинений ротовий апарат у вигляді потужних серпоподібних щелеп із зубцями. Тіло личинки масивне та сплющене, що є ідеальним для пересування в піщаному ґрунті під час полювання.

Життєвий цикл комахи включає повне перетворення: стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Дорослі особини ведуть нічний спосіб життя, через що їх важко помітити на полі без спеціальних пасток.

Поширення виду залежить від наявності сухих, пухких субстратів, де личинки можуть будувати свої відомі лійки. У сільськогосподарських угіддях вони частіше зустрічаються в посушливих регіонах.

Шкода завдається переважно стадією личинки, хоча цей вид не вважається масовим шкідником сільськогосподарських культур. Він є хижаком, який полює на дрібних безхребетних у ґрунті.

Основна шкодочинність проявляється у знищенні корисних ґрунтових ентомофагів. Таким чином, порушується природний біологічний контроль чисельності інших, більш небезпечних шкідників на полі.

Випадкове пошкодження кореневої системи рослин відбувається під час облаштування личинкою ловчої лійки. Рослини, що отримали мікротравми коренів, стають чутливими до грибкових хвороб.

У розплідниках, де вирощується розсада, активність личинок може призводити до появи прогалин у посівах. Це зумовлено інтенсивним переміщенням личинок у пошуках здобичі в пухкому субстраті.

Імаго не завдають прямої шкоди рослинам, оскільки харчуються комахами. Господарське значення виду полягає у необхідності моніторингу складу фауни на полі під час інтегрованого захисту.

Спеціальних заходів боротьби з креолеоном зазвичай не застосовують, оскільки він не досягає економічно небезпечного рівня чисельності. Головний акцент робиться на загальних агротехнічних заходах.

Поліпшення структури ґрунту шляхом внесення органіки робить ділянку менш привабливою для личинок, які віддають перевагу сухому піску. Оптимальний полив сприяє зменшенню популяції шкідника.

Механічне руйнування лійок за допомогою розпушування ґрунту в місцях скупчення личинок є високоефективним методом. Це змушує личинок змінювати місце дислокації або гинути.

Застосування біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів є безпечним варіантом для контролю чисельності в теплицях. Такі заходи не шкодять довкіллю та корисним комахам.

Хімічний захист проти цього виду є недоцільним. Використання інсектицидів широкого спектру може призвести до знищення корисних хижаків, що спричинить розмноження інших шкідників.