Листовійки
Листовійки (лат. Tortricidae) — це велика родина метеликів, що включає тисячі видів. Дорослі особини — це невеликі метелики з розмахом крил від 10 до 30 мм, які зазвичай мають захисне забарвлення, що дозволяє їм ідеально маскуватися на корі дерев або сухій рослинності.
Вміст розділу
Брунькова листовійка
Spilonota ocellana
Брунькова шипоноска
Epiblema cynosbatella
Бруньковий пагоняк
Blastesthia turionella
Букова листовійка
Acleris sparsana
Букова плодожерка
Cydia fagiglandana
Ванільна гронова листовійка
Lobesia vanillana
Вербова листокрутка-епінотія
Epinotia solicilana
Вербова плодожерка
Argyroploce salicella
Виноградна листовійка
Clysia
Виноградна листовійка
Eudemis
Виноградна листовійка
Paralobesia viteana
Виноградна листовійка
Polychrosis
Виноградна листовійка
Lobesia
Виноградна листовійка-кохлісида
Cochylis
Виноградна листовійка-паралобезія
Paralobesia
Виноградна пестрянка
Polychrosis cellifera
Виноградна строкатка
Polychrosis incultana
Вишнева листокрутка
Archips cerasivoranus
Вишнева плодожерка
Grapholita packardi
Вільхова брунькова плодожерка
Epiblema penkleriana
Всеїдна листовійка
Archips podana
Гейтскларкеана
Gatesclarkeana
Гейтскларкеана домашня
Gatesclarkeana domestica
Генрикус
Henricus
Герпістіс повитицевий
Herpystis cuscutae
Гімнандрозома
Gymnandrosoma
Гіпсонома
Gypsonoma
Гомона
Homona
Горечавкова листовійка
Argyroploce gentiana
Горобинова листовійка
Choristoneura hebenstreitella
Горохова плодожерка
Grapholita nebritana
Горохова плодожерка
Leguminivora
Гречена
Gretchena
Дитула
Ditula
Дубова листовійка
Archips fervidanus
Дубова листовійка
Acleris semipurpurana
Евкосма бобана
Eucosma bobana
Евкосма меланаула
Eucosma melanaula
Евкосма нереїдопа
Eucosma nereidopa
Едитолофа
Ecdytolopha
Ендотенія
Endothenia
Епіблема
Epiblema
Епіблема білокрила
Epiblema leucantha
Епіблема каролінська
Epiblema caroliana
Епіблема стренуана
Epiblema strenuana
Епізімус
Episimus
Епізімус тіріус
Episimus tyrius
Епінотія
Epinotia
Епінотія білоточечна
Epinotia albangulana
Епінотія зелена
Epinotia subviridis
Епіфіас ксилодес
Epiphyas xylodes
Епіфіас пулла
Epiphyas pulla
Епіхориста
Epichorista
Еукосма
Eucosma
Еукосма ансирота
Eucosma ancyrota
Еукосма кончилиата
Eucosma conciliata
Євдеміс гіротіс
Eudemis gyrotis
Єветрія колфаксіана
Evetria colfaxiana
Євкосма сріблясто-біла
Eucosma argentialbana
Єпінотія канадська
Epinotia canadensis
Товари розділу · 12
Листовійки
Головна біологічна особливість цієї групи полягає у поведінці личинок — гусениць. Вони мають виражений інстинкт згортання листків у «трубочки» або «пакети», скріплюючи їх павутиною. Така схованка забезпечує гусениці захист від несприятливих погодних умов та природних ворогів.
Життєвий цикл більшості видів включає стадії яйця, личинки (гусениці), лялечки та імаго (метелика). Залежно від кліматичної зони, листовійки можуть розвиватися у кількох поколіннях протягом вегетаційного періоду, що значно ускладнює контроль їх чисельності.
Систематично листовійки належать до ряду Лускокрилі (Lepidoptera). У сільському господарстві їх розділяють за харчовими вподобаннями: плодові, ягідні, декоративні або універсальні види, здатні пошкоджувати широкий спектр деревних і чагарникових порід.
Зимують шкідники найчастіше на стадії гусениці в щільних коконах або у фазі яйця, відкладеного на кору гілок. Навесні, з початком сокоруху, гусениці активізуються і починають живитися бруньками та молодим листям.
Листовійки є поліфагами, що шкодять майже всім плодовим культурам: яблуні, груші, сливі, вишні, черешні, а також виноградникам. Деякі види завдають критичної шкоди ягідникам, зокрема смородині, малині та суниці.
Пошкодження починаються зі знищення бруньок, які не розпускаються, що призводить до значних втрат майбутнього врожаю. Згодом гусениці переходять на молоді листки, скелетуючи їх або повністю з'їдаючи листову пластинку.
Особливу небезпеку становить пошкодження генеративних органів: бутонів, квіток і зав'язей. Пошкоджені квітки осипаються, а зав'язі припиняють розвиток і часто передчасно опадають, що знижує товарну якість та кількість врожаю.
Плоди, пошкоджені гусеницями старшого віку, вкриваються глибокими борознами, червоточинами та виразками. Такі ураження роблять продукцію непридатною для зберігання і сприяють розвитку грибкових хвороб, таких як плодова гниль.
Масове розмноження листовійок призводить до значного ослаблення дерев, зниження їхньої зимостійкості та порушення процесів закладання квіткових бруньок, що негативно впливає на стабільність плодоношення саду.
Активність листовійок починається навесні, коли середньодобова температура повітря сягає +10...+12°C. У цей період гусениці, що перезимували, виходять із схованок і починають інтенсивно живитися бруньками.
Літ метеликів першого покоління зазвичай збігається з фазами бутонізації та цвітіння плодових культур. Саме в цей період самки активно відкладають яйця на листя або кору гілок.
У літній період (червень–липень) спостерігається пік шкідливості гусениць наступних поколінь. Залежно від виду, розвиток личинок може тривати до початку осені, що вимагає проведення захисних заходів у кілька етапів.
За сприятливих погодних умов (помірно тепла та волога погода) темпи розмноження листовійок різко зростають. Спекотне та посушливе літо може дещо уповільнити розвиток окремих видів, але не усуває проблему повністю.
Наприкінці сезону (вересень–жовтень) гусениці останнього покоління шукають місця для зимівлі: у тріщинах кори, під опалим листям, у сухих стеблах бур'янів або ґрунті, де окуклюються чи переходять у стан діапаузи до весни.
Головною ознакою присутності шкідника є скручене, склеєне павутиною листя у формі «сигари» або «конверта». Якщо розгорнути такий листок, всередині обов'язково буде гусениця, яка при небезпеці починає активно рухатися.
- Пошкоджені бруньки, що виглядають засохлими і не розпускаються навесні.
- Наявність павутини на пагонах, між листям та біля плодоніжок.
- Об'їдені краї листя або великі отвори в листових пластинках.
- Опадання зав'язей та наявність на плодах поверхневих пошкоджень.
- Засихання суцвіть, оповитих павутинням, які тривалий час залишаються на дереві.
Система захисту від листовійок має бути комплексною і включати агротехнічні, біологічні та хімічні методи. Важливо дотримуватися термінів обробок, орієнтуючись на фенофази розвитку шкідника.
Агротехнічні заходи включають регулярне очищення штамбів від старої кори, де зимують гусениці, а також осіннє прибирання та знищення опалого листя. Важливо своєчасно проводити обрізку уражених гілок із гніздами шкідника.
Для моніторингу чисельності ефективні феромонні пастки, які допомагають визначити початок льоту метеликів і точно розрахувати час для обробки інсектицидами, коли народжуються молоді гусениці.
Біологічний метод передбачає використання препаратів на основі Bacillus thuringiensis, які ефективні проти гусениць молодшого віку. Також корисно залучати до саду ентомофагів — природних ворогів, зокрема трихограму, яка знищує яйця шкідника.
Хімічні обробки проводять лише за перевищення порогу шкодочинності. Використовують системні або контактно-кишкові інсектициди з груп піретроїдів, неонікотиноїдів чи регуляторів росту, суворо дотримуючись інтервалів для запобігання резистентності.