Букова плодожерка

Букова плодожерка (Cydia fagiglandana) належить до ряду лускокрилих (Lepidoptera) та родини листокруток (Tortricidae). Дорослий метелик має розмах крил від 14 до 18 мм.

Передні крила забарвлені в буро-сірі тони з виразним малюнком із поперечних світлих смуг та темних плям. Задні крила світліші, із характерною бахромою по краях.

Гусениця досягає довжини 12–15 мм, має світле, кремове або рожеве тіло. Голова гусениці темна, зазвичай коричнева або чорна, що допомагає ідентифікувати вид.

Лялечка розвивається всередині плодів бука або в лісовій підстилці, де комаха зимує, перебуваючи у стадії діапаузи до наступного сезону.

Біологічний цикл виду вузькоспеціалізований та повністю синхронізований із періодом плодоношення бука лісового, що робить цей вид специфічним шкідником.

Головною кормовою базою для гусениць є насіння бука лісового (Fagus sylvatica). Личинки проникають всередину горішка та виїдають його ядро.

У роки масового розмноження шкідник здатний знищити значну частину врожаю насіння, що негативно впливає на процеси природного відновлення букових лісів.

Окрім втрати врожаю, пошкоджені плоди стають вразливими до проникнення патогенних грибів, що призводить до псування залишків насіння в ґрунті.

Шкодочинність плодожерки стає найбільш відчутною в насадженнях, де спостерігається низька щільність дерев або несприятливі умови для формування повноцінного врожаю.

Лісівники розглядають цей вид як одного з найнебезпечніших шкідників лісового насіння, що потребує постійного моніторингу в насіннєвих плантаціях.

Літ метеликів відбувається навесні, збігаючись із періодом цвітіння бука, що зазвичай припадає на травень або початок червня залежно від кліматичної зони.

Самки відкладають яйця поодинці на молоді плоди або листки. Ембріональний розвиток триває близько двох тижнів залежно від температурного режиму.

Молоді гусениці після відродження відразу проникають всередину зароджуваного плоду, де продовжують розвиватися протягом усього літа.

Восени, завершивши розвиток, гусениці залишають пошкоджені плоди і переміщуються в лісову підстилку для утворення кокона та зимівлі.

Життєвий цикл є однорічним, тому інтенсивність поширення шкідника напряму залежить від частоти та обсягів урожаю насіння бука.

Першим симптомом зараження є поява дрібних отворів на поверхні шкаралупи горішка, які часто забиті екскрементами гусениці.

Пошкоджені плоди часто набувають передчасного темного кольору, що сигналізує про процес руйнування ядра личинкою всередині плоду.

При розламуванні горішка можна побачити виїдене ядро та залишки життєдіяльності шкідника у вигляді бурого порошку або павутиння.

У місцях високої чисельності комах можна помітити масове опадіння недорозвинених горішків, які не придатні для посівних цілей.

• Вхідні отвори на шкаралупі
• Наявність екскрементів на плодах
• Темні ділянки на поверхні горіха
• Передчасне опадання плодів
• Порожні або виїдені ядра

Заходи боротьби ускладнюються тим, що гусениця більшу частину життя проводить всередині захищеного плоду, недоступного для інсектицидів.

Найефективнішим методом моніторингу та обмеження чисельності є використання феромонних пасток, які встановлюють під час літу імаго.

В лісовому господарстві важливим є збір та знищення падалиці, що дозволяє зменшити кількість зимуючих особин шкідника в насадженнях.

Застосування біологічних препаратів на основі ентомопатогенів може бути ефективним у період відродження гусениць до їх впровадження в плоди.

При зборі насіння для лісокультурних робіт рекомендується проводити термічну обробку або фумігацію для знищення прихованої інфекції шкідника.