Коса

Шкоду завдають виключно гусениці, що живляться вегетативними частинами рослин. Найчастіше страждають культури родини Селерові (Apiaceae): морква, кріп, петрушка, селера та пастернак. Гусениці дуже ненажерливі, тому в разі масової появи вони можуть швидко оголити рослини, що призводить до втрати врожаю зелені та погіршення розвитку коренеплодів.

Цикл розвитку включає стадії яйця, гусениці, лялечки та імаго. Самка відкладає яйця на кормові рослини, де після вилуплення гусениці починають активне харчування. Вони проходять кілька віків розвитку, після чого заляльковуються. Зимують парусники у фазі лялечки, яка надійно прикріплюється до стебел рослин або інших предметів, очікуючи сприятливих умов для виходу імаго.

Пошкодження виглядають як інтенсивне об'їдання листків та суцвіть. Гусениці старшого віку здатні повністю знищити листову пластинку, залишаючи лише грубі жилки. Така дефоліація суттєво послаблює рослину, порушує процес фотосинтезу та знижує загальну опірність культури до хвороб, що потребує негайного втручання агронома у разі виявлення великої кількості особин.

Система захисту базується на поєднанні механічних та біологічних методів. Найпершим заходом є регулярний огляд посівів та ручний збір гусениць. Для біологічного контролю успішно застосовують бактеріальні препарати, які ефективно знищують шкідника, не шкодячи навколишньому середовищу. Застосування хімічних засобів є доцільним лише за умови значного перевищення порогу шкідливості, враховуючи при цьому терміни збору врожаю.