Довідник · Збудники

Гриби

Фітофтороз є одним з найнебезпечніших захворювань сільськогосподарських культур, що спричиняється ооміцетом Phytophthora infestans. Збудник належить до царства Chromista і вражає переважно рослини родини пасльонових. Це високоспеціалізований паразит, який здатен повністю знищити врожай картоплі та томатів протягом одного вегетаційного періоду, якщо не вживати вчасних захисних заходів.

2 411 позицій

Вміст розділу

Карликовість малини Rubus stunt Карликовість пшениці Wheat dwarf Карликовість рису Rice dwarf Карликовість рослин Stunting Карликовість сливи Prune dwarf Карликовість сої Soybean dwarf Карликовість сорго Sorghum stunt Карликовість цукрової тростини Sugarcane dwarf Карлуччія Carlucci Картопляна листоблішка Paratrioza cockerelli Катакаума слизиста Catacauma mucosum Кахексія цитрусових Citrus cachexia Квінісульціус головчастий Quinisulcius capitatus Квінісульціус гострий Quinisulcius acutus Кила капусти Plasmodiophora brassicae Кільцева гниль картоплі Corynebacterium sepedonicum Кільцева нематода Mesocriconema xenoplax Кільцева нематода Criconemoides xenoplax Кільцева нематода Macroposthonia xenoplax Кільцева нематода орната Macroposthonia ornata Кільцева плямистість Circular areas Кільцева плямистість гвоздики Carnation ringspot Кільцева плямистість малини Raspberry ringspot Кільцева плямистість малини Raspberry ringspot Кільцева плямистість пасифлори Passiflora ringspot Кільцева плямистість соняшнику Sunflower ringspot Кільцювання стовбурів Girdling of Кільчаста нематода Mesocriconema curvatum Кладоспоріоз Cladosporium cladosporioides Кладоспоріоз Cladosporium herbarum Кладоспоріоз Cladosporium Кладоспоріоз Cladosporum Кладоспоріоз огірка Cladosporium cucumerinum Кладоспоріоз шпинату Cladosporium variabile Кладоспоріум макрокарпум Cladosporium macrocarpum Кладоспоріум оксиспоріум Cladosporium oxysporium Кладоспоріум оксиспорум Cladosporium oxysporum Клатроспора пассерініана Clathrospora passeriniana Клатроспора пентамера Clathrospora pentamera Клёкера апікулата Kloeckera apiculata Клетрідіум кори Clethridium corticola Кліпеопорте іліау Clypeoporthe iliau Клоностахіс рожевий Clonostachys rosea Клюйвероміцес марксіанус Kluyveromyces marxianus Клястероспоріоз Stigmina carpophila Кокомікоз Cherry leaf Колеоспоріоз іпомеї Coleosporium ipomoeae Колеофома водяникова Coleophoma empetri Колетотрихум бавовниковий Colletotrichum gossypii Колетотрихум глоеоспоріоїдес Colletotrichum gloeosporioides Колетотрихум злаковий Colletotrichum graminicola Колетотрихум коккодес Colletotrichum coccodes Колетотрихум латаття Colletotrichum nymphaeae Колетотрихум фіоріні Colletotrichum fioriniae Колетотрихум хлорофітума Colletotrichum chlorophyti Колетотріхум банановий Colletotrichum musae Колетотріхум глоеспоріоїдес Colleotrichum gloeosporioides Колетотріхум глооспоріоїдес Colletotrichum gloeosporiodes Колетотріхум гостроверхий Colletotrichum acutatum Колетотріхум дематіум Colletotrichum dematium

Гриби

Хвороба проявляється у вигляді появи темних плям на листках, стеблах та плодах. Характерною ознакою є білий наліт зі спорами з нижнього боку листка, що з’являється при високій вологості. На бульбах картоплі збудник утворює тверду гниль, яка згодом може стати причиною вторинного зараження іншими бактеріальними інфекціями під час зберігання, що суттєво знижує якість врожаю.

Біологія патогена вирізняється надзвичайною динамічністю. Розмноження відбувається через зооспори, що пересуваються у водному середовищі, а також через ооспори, які забезпечують виживання збудника в несприятливих умовах. Поширення інфекції відбувається через вітер або краплі дощу, що потрапляють на здорові органи рослин від інфікованих сусідніх кущів або джерел в ґрунті.

Умови для розвитку хвороби є критичним чинником: оптимальна температура 15–20°C та підвищена вологість (понад 90%) створюють ідеальне середовище для розвитку зооспор. Саме тому найсильніші спалахи хвороби зазвичай спостерігаються в дощові роки або в період інтенсивних туманів. Швидке поширення спор дозволяє фітофторозу охоплювати цілі поля за лічені дні.

  • Вибір стійких сортів та якісного насіннєвого матеріалу.
  • Дотримання сівозміни та ізоляція від джерел інфекції.
  • Видалення та спалювання уражених частин рослин.
  • Застосування системних та контактних фунгіцидів.
  • Регулювання вологості у теплицях через провітрювання.

Контроль фітофторозу вимагає стратегічного планування, що поєднує профілактику та хімічний захист. Важливо вчасно розпочинати обробку препаратами, не чекаючи появи візуальних симптомів, особливо в зонах з ризиком високої вологості. Систематичний моніторинг стану посівів дозволяє вчасно виявити патоген і мінімізувати втрати, зберігаючи економічну ефективність вирощування культур.