Іржа ліщини

Гриб розвивається шляхом утворення кількох типів спор. Урединіоспори забезпечують поширення інфекції в межах плантації протягом літнього сезону, тоді як теліоспори відповідають за перезиівлю.

Біологічний цикл часто вимагає зміни рослини-господаря, але на ліщині гриб здатний підтримувати інфекційний процес за рахунок накопичення міцелію у тканинах або залишках листя.

Проникнення інфекції в листок відбувається через продихи або безпосередньо через епідерміс. Після проникнення міцелій розростається в міжклітинниках, утворюючи гаусторії для висмоктування поживних речовин.

Розвиток патогену стимулюється високою вологістю повітря та температурою в діапазоні 18–22°C. За таких умов інкубаційний період хвороби значно скорочується, що призводить до стрімкого ураження великих площ.

Хвороба уражає ліщину звичайну, фундук та інші споріднені види. Шкодочинність полягає в суттєвому зниженні асиміляційної поверхні листка, що безпосередньо впливає на врожайність.

Через інтенсивне виснаження клітин грибом листки передчасно відмирають. Це призводить до повної втрати функціональності крони, що виснажує загальний стан куща ліщини.

Внаслідок ураження погіршується процес закладання генеративних бруньок, що негативно відображається на врожаї наступного року. Орехи стають дрібними та втрачають свої смакові якості.

Тривале ураження іржею знижує зимостійкість рослин. У зимовий період такі кущі часто підмерзають, що призводить до відмирання окремих гілок або всього куща цілком.

Економічні збитки в промислових насадженнях фундука можуть бути значними через витрати на фунгіцидну обробку та втрату частини товарного врожаю через ослаблення дерев.

На ранніх етапах на верхній частині листків з'являються дрібні хлоротичні плями. Це перша реакція тканин на проникнення міцелію гриба-збудника.

На нижній поверхні утворюються випуклі пустули оранжевого або іржаво-бурого кольору. Це скупчення спор, які здатні заражати сусідні рослини за допомогою вітру або крапель дощу.

З часом плями зливаються, лист повністю втрачає зелене забарвлення, стає бурим і ламким. Спостерігається характерна деформація листкової пластинки.

• Поява жовтих плям на листі
• Помаранчеві пустули на нижній стороні листків
• Передчасне опадіння листя у серпні
• Засихання та ламкість листкової пластинки
• Зниження інтенсивності забарвлення пагонів

Основним агротехнічним методом контролю є своєчасне збирання та утилізація опалого листя. Це дозволяє усунути головне джерело весняної інфекції у вашому саду.

Важливо забезпечити правильне формування крони. Відстань між кущами та обрізка дозволяють покращити циркуляцію повітря, що зменшує вологість навколо листя.

Застосування фунгіцидів слід планувати відповідно до прогнозу погоди. Перша обробка зазвичай проводиться до початку масового спороношення, щоб запобігти первинному зараженню.

Препарати на основі міді є ефективними для профілактичних обприскувань навесні та восени. У період активного росту застосовують системні фунгіциди згідно з регламентом.

Дотримання режиму удобрення (фосфор і калій) підвищує стійкість ліщини до хвороб. Сильне, здорове дерево набагато менш схильне до ураження іржею, ніж ослаблене.