Іржа квасолі

Гриб утворює урединіоспори — спеціалізовані структури, що забезпечують швидке розмноження та поширення інфекції в посівах. Висока летючість спор дозволяє патогену охоплювати великі площі за короткий час при сприятливих умовах.

Головною культурою, що страждає від іржі, є квасоля звичайна. Хвороба вражає всі вегетативні та генеративні органи: листя, стебла, черешки, що негативно впливає на загальний стан посівів.

Ураження призводить до передчасного старіння листя та зменшення площі живлення, внаслідок чого знижується накопичення поживних речовин у насінні. Врожайність може знижуватися на 30–50% залежно від інтенсивності інфекції.

Хвороба найбільш активно проявляється у періоди з високою вологістю повітря та помірними температурами. Часті опади та рясні ранкові роси створюють ідеальні умови для проростання спор на поверхні листкової пластини.

Наприкінці сезону, в міру дозрівання рослин, урединіопустули змінюються теліопустулами, які допомагають грибу перезимувати на залишках рослин. Тому волога погода в середині літа стає критичним фактором для розвитку епіфітотій.

На початковому етапі на листках з’являються ледь помітні світлі цятки, які поступово перетворюються на характерні пустули. Ці утворення мають яскравий іржаво-коричневий колір і розривають епідерміс рослини.

Масове зараження спричиняє деформацію листків, їх скручування та передчасне відмирання. Пошкоджені боби стають дрібними, мають низькі посівні та харчові якості, а загальна продуктивність культури стрімко падає.

Основним методом профілактики є дотримання сівозміни та використання сортів із високою генетичною стійкістю до грибкових захворювань. Агротехнічні заходи спрямовані на створення умов, що перешкоджають тривалому зволоженню листків.

• Глибока оранка ґрунту для заробки інфікованих залишків.
• Використання якісного посівного матеріалу, вільного від збудників.
• Застосування фунгіцидів при перших ознаках хвороби для зупинки поширення спор.
• Збалансоване внесення добрив, оскільки надлишок азоту підвищує сприйнятливість рослин.