Іржа кукурудзи

Збудником захворювання є облігатний паразит — гриб Puccinia sorghi, який належить до відділу Basidiomycota. Цей патоген спеціалізується на ураженні посівів кукурудзи та є одним із найпоширеніших у світі.

Життєвий цикл гриба характеризується складністю, оскільки він є гетероксиним, тобто потребує зміни господарів для повного проходження циклу розвитку.

Гриб розвивається у тканинах рослини, утворюючи міцелій, який згодом формує спори для подальшого розмноження та поширення вітром на великі дистанції.

Для ідентифікації патогена на полі важливо звертати увагу на характерні порошисті розриви на листках, що є скупченням спор гриба.

Мікроскопічне дослідження дозволяє чітко визначити вид за формою та будовою уредініоспор, які мають шипувату поверхню та бурий відтінок.

Основною культурою, що потерпає від дії гриба, є кукурудза. Хвороба негативно впливає на загальну фізіологію рослин та якість майбутнього зерна.

Ураження відбувається передусім на листових пластинках, проте при високому інфекційному навантаженні страждають і стебла та обгортки качанів.

Через руйнування фотосинтезуючої поверхні листя рослина не може накопичувати достатньо цукрів, що призводить до формування щуплого зерна.

Втрати врожайності від іржі можуть досягати значних показників у роках, коли погодні умови сприяють тривалому поширенню інфекції.

Крім прямого зниження врожаю, хвороба значно погіршує кормову цінність зеленої маси кукурудзи, що критично для господарств, які займаються силосівництвом.

Хвороба зазвичай проявляється у другій половині літа, коли рослини знаходяться у фазі інтенсивного росту або початку формування качанів.

Найбільш сприятливими для розвитку інфекції є температури повітря в межах +16…+23°C та висока вологість повітря, спричинена опадами або росами.

Краплинна волога на поверхні листка є критично важливою умовою для проростання спор гриба та їх подальшого проникнення у тканини.

У періоди посухи активність патогена суттєво знижується, оскільки гриб втрачає можливість для успішного зараження нових рослин.

З настанням осені гриб переходить у стан спокою, формуючи теліоспори, які можуть зберігати життєздатність на рослинних рештках.

На ранніх стадіях хвороба виглядає як дрібні світло-жовті плями, які згодом перетворюються на випуклі пустули (уредінії).

Пустули мають яскраво-рудий колір, за що хвороба і отримала свою назву. Вони розташовані переважно на верхній і нижній сторонах листка вздовж жилок.

При доторку до уражених ділянок на руках залишається споровий порошок, що є ключовою ознакою для діагностики в польових умовах.

З прогресуванням хвороби спостерігається масове пожовтіння та некроз листків, що призводить до їх швидкого всихання.

Наприкінці сезону пустули змінюють колір на темно-коричневий або чорний, що сигналізує про перехід гриба до стадії утворення зимуючих спор.

Основним заходом боротьби є вирощування стійких гібридів, які демонструють високу толерантність до збудника іржі.

Агротехнічні заходи включають глибоку оранку поля для заробки пожнивних решток, на яких зберігається інфекція протягом зими.

Застосування фунгіцидів є доцільним при виявленні перших ознак ураження, особливо на чутливих до хвороби гібридах кукурудзи.

Важливо забезпечити правильний баланс елементів живлення, уникаючи надмірного внесення азоту, що робить тканини рослин більш вразливими.

• Регулярний огляд посівів у період вегетації.
• Дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку патогена.
• Застосування фунгіцидів системної дії.