Мікосферельоз малини

Гриб зберігається взимку у вигляді міцелію, пікнід та псевдотецій на відмерлих рештках рослин, особливо на опалому листі. Навесні, за сприятливих погодних умов, збудник починає продукувати спори, що стають джерелом первинного зараження плантацій.

Хвороба вражає малину та ожину. Патоген локалізується на листках, черешках і стеблах, поступово поширюючись на всю надземну частину рослини. Це призводить до передчасного відмирання листкового апарату та зупинки розвитку нових пагонів.

Внаслідок ураження знижується якість і кількість врожаю, оскільки рослина втрачає енергію для формування ягід. Крім того, порушення обміну речовин робить кущі вразливими до низьких температур, що часто призводить до їх вимерзання взимку.

Поширення хвороби відбувається протягом усього вегетаційного періоду. Первинні аскоспори з'являються навесні, а влітку інфекція передається конідіями. Висока вологість повітря та часті опади є критичними факторами для масового розмноження збудника.

Умови високої вологості сприяють утворенню сприятливого мікроклімату для швидкого проростання спор на поверхні листків. Без належного контролю хвороба може набути епіфітотійного характеру, особливо в густих, погано провітрюваних насадженнях.

Типовою ознакою є поява на листках дрібних плям бурого або коричневого кольору. З часом центр плям світлішає, стаючи сірим, при цьому по краях зберігається виразна темна облямівка, що є характерною рисою цього виду плямистості.

На некротизованих ділянках формуються дрібні чорні точки — пікніди. Якщо ураження стає масовим, листя передчасно жовтіє та засихає, що послаблює загальний стан куща і призводить до зниження його життєздатності в наступному сезоні.

Боротьба з мікосферельозом базується на комплексному підході. Важливо своєчасно видаляти та спалювати уражені рештки, оскільки вони є основним джерелом накопичення інфекційного навантаження на ділянці протягом наступного року.

• Проведення санітарної обрізки пагонів та проріджування кущів для покращення циркуляції повітря.
• Використання фунгіцидів контактної та системної дії згідно з регламентом застосування.
• Регулярне внесення мінеральних добрив для підвищення загального імунітету рослин.
• Вибір стійких до септоріозу та мікосферельозу сортів малини для закладання нових плантацій.