Мікосферелла кривава

Мікосферелла кривава (Mycosphaerella cruenta) — це сумчастий гриб, що є небезпечним збудником хвороб бобових культур. Його анаморфна (безстатева) стадія відома як Pseudocercospora cruenta, яка є основним джерелом поширення інфекції в полях.

Гриб належить до царства Гриби (Fungi), відділу Аскоміцети (Ascomycota). Мікроскопічні ознаки включають утворення конідій на конідієносцях, які виходять через продихи листків, що є ключовим діагностичним показником для ідентифікації патогену.

Об'єктом ураження виступають різні види квасолі (Phaseolus) та вігна. Патоген атакує переважно листя, але за сприятливих умов може переходити на черешки, стебла та боби, що негативно позначається на якості та кількості врожаю.

Внаслідок ураження рослини втрачають значну частину асиміляційної поверхні. Це призводить до передчасного старіння куща, порушення процесів наливу бобів та формування дрібного, недорозвиненого насіння, що має низькі посівні якості.

Хвороба найбільш активно поширюється в умовах високої вологості, зокрема під час тривалих дощів або сильних рос у літній період. Оптимальна температура для розвитку міцелію та утворення спор коливається в межах +22...+28°C.

Збудник зберігається на рештках хворих рослин, що залишилися на поверхні ґрунту або в ґрунті. Весняне відновлення інфекції відбувається при підвищенні температури ґрунту та повітря, що збігається з фазою активного росту сходів квасолі.

Першими ознаками інфекції є поява дрібних плям, які згодом збільшуються та набувають характерного червонувато-бурого або цегляного кольору з більш світлою центральною частиною.

• Поява плям неправильної форми з червоною облямівкою.
• Утворення темного бархатистого нальоту спороношення зі споду листка.
• Масове пожовтіння та опадання інфікованих листків.
• Слабке формування зав'язі на сильно уражених рослинах.
• Некротичні пошкодження на бобах при ураженні на пізніх стадіях.

Основним методом контролю є вирощування стійких сортів. Селекційна робота в цьому напрямку дозволяє значно мінімізувати економічні збитки навіть в умовах, сприятливих для розвитку гриба.

Агротехнічні заходи включають ретельне знищення післяжнивних залишків та дотримання сівозміни. Повернення квасолі на поле не раніше ніж через 3 роки суттєво знижує інфекційне навантаження на ділянку.

Хімічний захист передбачає обробку посівів системними фунгіцидами при виявленні перших симптомів. Важливо проводити моніторинг полів протягом усієї вегетації, особливо після періодів рясних опадів, для вчасного застосування засобів захисту.