Мікосферельоз груші

Збудник поширюється за допомогою аскоспор, що вилітають навесні з перитеціїв, які перезимували на опалому листі, та конідій, що утворюються влітку.

Основною умовою для масового розвитку інфекції є тепла погода з частими опадами, що створює сприятливий мікроклімат для проростання спор.

Гриб має здатність швидко адаптуватися до умов саду, тому при порушенні агротехніки хвороба може набувати масового характеру вже в липні.

Висока вологість повітря всередині крони є критичним фактором, що активізує цикл розмноження гриба в літній період.

Хвороба вражає листя груші, викликаючи передчасне відмирання тканин. Це призводить до порушення фізіологічних процесів в усьому дереві.

Уражене листя втрачає здатність до фотосинтезу, що негативно позначається на накопиченні вуглеводів, необхідних для підготовки дерева до зими.

Пошкоджені дерева стають менш стійкими до низьких температур, що в суворі зими може призвести до їх підмерзання або загибелі.

Зменшення асиміляційної поверхні крони призводить до зниження врожайності поточного сезону та погіршення якості плодів.

Наслідком хвороби також є зниження продуктивності плодових бруньок наступного року, що створює ефект періодичності плодоношення.

Симптоми проявляються у вигляді дрібних плям на листках, які мають неправильну або округлу форму з темною облямівкою по краях.

Колір плям з часом змінюється від жовтуватого до бурого, а в центрі помітні дрібні чорні крапки — пікніди, в яких дозрівають спори гриба.

При сильному ураженні листя скручується, жовтіє та передчасно опадає, що робить крону дерева розрідженою та ослабленою.

На відміну від парші, плями мікосферельозу мають більш чіткі межі та часто зливаються, охоплюючи значні ділянки листової пластинки.

Характерною ознакою є те, що уражені ділянки тканин відмирають, але не випадають, зберігаючи цілісність листа аж до його повного опадання.

Агротехнічні заходи мають вирішальне значення: обов'язкове згрібання та знищення опалого листя восени для руйнування джерел інфекції.

Необхідно уникати загущення посадок, забезпечуючи вільну циркуляцію повітря, що знижує вологість у прикореневій зоні та кроні.

Система захисту передбачає використання фунгіцидів контактної та системної дії, які застосовують згідно з графіком обробок проти комплексу хвороб.

Перша обробка проводиться до початку цвітіння, подальші — залежно від погодних умов та появи перших симптомів на листках.

• Санітарна обрізка крон.
• Знищення рослинних решток.
• Використання стійких сортів.
• Застосування мідьвмісних препаратів.