Мікосферелла хорі

Мікосферелла хорі (Mycosphaerella horii) — це вузькоспеціалізований гриб-фітопатоген, що належить до класу Аскоміцети (Ascomycetes). Цей організм є збудником грибкових уражень, які специфічно впливають на хурму.

Гриб має складний цикл розвитку, що включає безстатеве розмноження (анаморфа Cercospora kaki) та статеве утворення спор (телеоморфа Mycosphaerella horii). Така подвійність дозволяє йому ефективно виживати в різних умовах.

Як облігатний паразит, цей мікроорганізм отримує всі необхідні для росту поживні речовини безпосередньо з живих тканин рослини-господаря, викликаючи патологічні зміни.

Класифікація гриба відноситься до порядку Капнодіальні. Його вивчення має велике значення для захисту субтропічного садівництва, де хурма є промисловою культурою.

Ідентифікація патогена ускладнюється його мікроскопічними розмірами, тому діагностика зазвичай базується на аналізі характерних симптомів, які з'являються на листі.

Основним господарем цього фітопатогену є хурма східна (Diospyros kaki). Гриб вражає виключно вегетативну масу, в основному листя, що призводить до серйозних метаболічних порушень у дерева.

Найбільшої шкоди завдається листю, яке є основним органом фотосинтезу. Масове ураження призводить до припинення нормального обміну речовин і ослаблення всього дерева.

Внаслідок дії патогена спостерігається передчасне старіння та відмирання листків. Дерево втрачає здатність накопичувати необхідну кількість цукрів для визрівання пагонів.

Пошкоджені насадження стають вразливими до низьких температур взимку. Також значно знижується якість врожаю та товарна цінність плодів, що дозрівають на ослаблених рослинах.

У разі сильного інфекційного навантаження спостерігається часткове або повне оголення гілок, що негативно позначається на врожайності наступного року.

Активний розвиток мікосферелли починається в літній період, коли встановлюється тепла та волога погода, що сприяє активному спороношенню та розповсюдженню гриба.

Зимуючою стадією є плодові тіла (псевдотеції), які зберігаються на опалому листі в пристовбурних колах протягом всього зимового періоду.

Навесні, при підвищенні температури та високій вологості, відбувається викид аскоспор, які заражають молоде листя, щойно воно з'являється на дереві.

Літні місяці (липень-серпень) є критичним періодом для розвитку хвороби. Часті опади та тумани створюють ідеальні умови для поширення конідіальної стадії.

Восени, ближче до моменту скидання листя, патоген завершує цикл свого розвитку, готуючись до зимівлі на рослинних рештках.

Візуально хвороба проявляється появою дрібних плям коричневого кольору на верхній частині листкової пластинки, які з часом розростаються і набувають більш вираженої форми.

Характерною ознакою є сірий або світло-коричневий центр плями з темною, майже чорною облямівкою, що свідчить про активну роботу грибниці в тканинах листа.

• Поява дрібних коричневих крапок на листі.
• Подальше збільшення плям і їх злиття у великі некротичні ділянки.
• Утворення чорних крапок (спороношення) на нижній стороні листа.
• Пожовтіння тканин навколо місця некрозу.
• Масове засихання листя та його раннє опадання.

При уважному огляді можна побачити щільні колонії гриба, які зосереджені в місцях ураження та забезпечують повторне зараження дерева протягом сезону.

Найефективнішою агротехнічною дією є повне видалення та утилізація опалого листя восени, оскільки саме воно є головним резервуаром інфекції.

Санітарне обрізування крони допомагає покращити провітрювання, що знижує вологість навколо листя і перешкоджає швидкому розмноженню гриба.

Застосування фунгіцидів, що містять мідь, у період спокою (пізня зима або рання весна) дозволяє мінімізувати кількість спор, що активуються в весняний період.

В період активної вегетації, при виявленні перших симптомів, доцільно застосовувати контактні та системні фунгіциди згідно з регламентом захисту плодових культур.

Важливим заходом є збалансоване мінеральне живлення, яке підвищує загальну резистентність дерев хурми до впливу фітопатогенів та стресових факторів середовища.