Дотіорела виноградна

Патоген належить до класу Dothideomycetes. Він адаптований до паразитування в тканинах багаторічних деревних рослин, де веде прихований спосіб життя.

Розмноження відбувається за допомогою пікнід, що утворюються на поверхні відмерлої кори. Спіри розсіюються під час дощу та вітром, знаходячи нові точки входу через механічні пошкодження.

Гриб здатний тривалий час виживати як сапротроф, зберігаючись у ґрунті або на рослинних залишках, що залишаються після обрізки винограду.

Мікологічні дослідження показують, що патоген виділяє специфічні токсини, які отруюють рослину та призводять до деградації її внутрішньої провідної системи.

Основною культурою, що страждає від цього гриба, є виноград культурний, незалежно від сорту та віку насаджень. Особливо вразливими є старі виноградники.

Хвороба викликає внутрішнє гниття деревини. Внаслідок цього порушується рух соків, що призводить до поступового всихання рукавів та всього куща загалом.

Окрім винограду, патоген може вражати декоративні та плодові дерева, поширюючись у розплідниках та садових центрах, що вимагає фітосанітарного контролю.

Зниження життєздатності рослин призводить до того, що кущі стають вразливими до зимових морозів та літньої посухи, що часто стає причиною загибелі виноградника.

Висока вредоносність полягає в прихованості симптомів, через що садівник помічає проблему лише тоді, коли внутрішні ураження стають незворотними.

Першою ознакою є поява темних плям на зрізах лози при обрізці. Ці плями свідчать про те, що грибниця вже глибоко проросла в тканини деревини.

Листя на хворих кущах може передчасно жовтіти або червоніти, з’являються крайові некрози. Це часто відбувається в середині літа, коли навантаження на лозу максимальне.

На штамбах можна помітити ділянки відмерлої кори, які легко відшаровуються. Іноді на них помітні дрібні чорні точки — плодові тіла гриба.

Спостерігається затримка розвитку пагонів, вони стають тонкими, а міжвузля вкороченими. Плоди на таких лозах можуть не дозрівати, залишаючись дрібними та кислими.

В особливо важких випадках кущ гине раптово (апоплексія), що виглядає як миттєве засихання всього куща протягом кількох тижнів спекотної погоди.

Головне правило — мінімізація ран. Усі операції з обрізки слід проводити в суху погоду, уникаючи вологих періодів, коли спори гриба найбільш активні.

Необхідно ретельно дезінфікувати садові інструменти. Використання спирту або 5% розчину формаліну є обов’язковим при переході від однієї ділянки до іншої.

Видалення та знищення хворої деревини є критичним. Всі залишки після обрізки повинні бути винесені за межі виноградника або спалені, щоб не створювати джерел інфекції.

Використання фунгіцидів для обробки ран відразу після обрізки допомагає створити бар'єр для проникнення патогену в живі тканини дерева.

• Постійний моніторинг стану насаджень та видалення хворих кущів.
• Вибір стійких до хвороб деревини підщеп та прищеп для нових посадок.
• Створення оптимальних умов для росту, що підвищують природний імунітет лози.