Дотіорелла запашна

У циклі розвитку гриба найважливішу роль відіграє анаморфна стадія, під час якої утворюються конідії. Саме ці спори стають головним джерелом поширення інфекції в садах та лісових насадженнях протягом вегетації.

Гриб здатний проникати глибоко в тканини рослини-господаря через механічні пошкодження, морозобоїни або місця прикріплення гілок. Міцелій патогена руйнує судинну систему, що призводить до порушення обміну речовин.

Для ідентифікації патогена в лабораторних умовах застосовують метод культивування на живильних середовищах. При цьому спостерігається утворення колоній із характерним міцелієм, що згодом формує пікніди — структури для розмноження.

Важливо розуміти, що даний гриб може співіснувати з іншими патогенними організмами, що часто ускладнює діагностику хвороби та вимагає комплексного підходу до аналізу зразків деревини.

Цей фітопатоген має широке коло господарів і вражає такі важливі культури, як яблуні, груші, авокадо, манго та волоський горіх. Особливо вразливими є насадження у регіонах із теплим та вологим кліматом.

Основним типом пошкодження є розвиток некротичних процесів на корі, які поступово охоплюють кільцеві ділянки гілок. Це призводить до припинення руху поживних речовин і відмирання цілих частин крони.

Шкодочинність патогена проявляється у суттєвому зниженні врожайності, оскільки дерево витрачає ресурси на боротьбу з інфекцією. Крім того, інфекція може переходити на плоди, викликаючи їх швидке загнивання навіть після збору врожаю.

Економічні втрати від діяльності Dothiorella aromatica стають катастрофічними у промисловому садівництві. Занедбані дерева стають джерелом інфекції для всього саду, що потребує значних витрат на захисні заходи.

Гриб також негативно впливає на декоративні дерева, знижуючи їх естетичну цінність та стійкість до несприятливих погодних умов, що зрештою призводить до їхньої повної деградації та загибелі.

Візуально хвороба проявляється через появу темних, злегка втиснутих плям на поверхні кори молодих та дорослих гілок. З часом ці плями розширюються, спричиняючи розтріскування кори та оголення внутрішньої деревини.

Листя на уражених гілках починає жовтіти та в’янути, часто залишаючись на гілках протягом тривалого часу. При розрізі уражених ділянок спостерігається чітке побуріння деревини, що свідчить про поширення міцелію глибоко в тканини.

Однією з ключових ознак є утворення дрібних чорних крапок (пікнід) на відмерлій корі, які особливо помітні після дощів. Саме з них вивільняються спори, що розносяться вітром на сусідні дерева.

На плодах зараження виглядає як коричневі, м'які плями, що швидко поширюються по всій поверхні. За високої вологості на плямах може з’являтися сіруватий наліт, що складається зі спор гриба.

У волоського горіха хвороба проявляється специфічним почорнінням оболонки плоду, що робить його непридатним для вживання. Внутрішня частина ядра швидко втрачає смакові якості через розвиток грибниці.

Основою захисту є санітарні заходи: своєчасне видалення та знищення всіх уражених гілок. Обрізку слід проводити лише в суху погоду, обов’язково обробляючи місця зрізів фунгіцидами або спеціальними замазками.

Важливо підтримувати загальний стан саду, забезпечуючи рослини збалансованим мінеральним живленням. Здорові дерева мають значно вищий імунітет і швидше загоюють рани, що заважає проникненню гриба.

Хімічний захист передбачає регулярні обприскування фунгіцидами контактної та системної дії. Особливу увагу слід приділяти обробкам під час активного росту, щоб захистити молоді пагони від інфікування.

Слід дотримуватися суворих правил гігієни: дезінфікувати секатори, пилки та інший інструмент після роботи з кожним окремим деревом, щоб запобігти переносу інфекції всередині саду.

• Регулярне випилювання сухих та хворих гілок.
• Використання фунгіцидів на основі міді для весняної обробки саду.
• Захист кори від сонячних опіків та морозобоїн за допомогою побілки або агроволокна.