Діапортова гниль гарбузових
Довідник · Збудники

Діапортова гниль гарбузових

Diaporthe cucurbitae

Збудником хвороби є гриб Diaporthe cucurbitae (анаморфа Phomopsis cucurbitae), що належить до царства Гриби, відділу Аскоміцети. Це спеціалізований патоген, який вражає широкий перелік представників родини Гарбузові.

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Діапортова гниль гарбузових

Гриб зимує у ґрунті та на рослинних рештках у формі пікнід і перитеціїв, які стають джерелом первинної інфекції навесні. Поширення спор відбувається краплями дощу, вітром, через інструменти та одяг працівників.

Основними умовами для розвитку інфекції є підвищена вологість (понад 85%) та помірна температура повітря від +20°C до +25°C. Наявність на листках та стеблах вологи є критичним фактором для проростання спор та колонізації тканин.

Життєвий цикл гриба передбачає утворення пікноспор, які здатні заражати нові тканини протягом усього вегетаційного сезону. Патоген має здатність до стрімкого розмноження, що призводить до епіфітотійного поширення за сприятливих умов.

Шкідливість Diaporthe cucurbitae полягає у зниженні фотосинтезуючої поверхні листків та руйнуванні структури плодів. Це призводить до некрозу стебел, передчасного в'янення рослин та зниження загальної врожайності.

Під удар потрапляють такі культури як огірок, кабачок, гарбуз, патисон та диня. Гриб вражає як наземні вегетативні органи (стебла, листя), так і репродуктивні (плоди), що робить його небезпечним для всіх етапів вирощування.

На ранніх етапах інфікування на листках з'являються хлоротичні плями, які згодом темніють. На поверхні інфікованих стебел та плодів можна помітити скупчення дрібних чорних крапок — пікнід, що є характерною ознакою цього грибкового захворювання.

Плоди, уражені гниллю, стають м'якими, набувають темно-коричневого кольору та можуть втрачати форму. При тривалому зберіганні уражених плодів відбувається їх повне розм'якшення та розвиток вторинних інфекцій.

Захист посівів починається з агротехнічних методів: дотримання сівозміни, де гарбузові повертаються на ділянку не раніше ніж через 4 роки. Також важливо забезпечити гарну аерацію насаджень, щоб уникати застою вологи.

  • Використання стійких до патогену гібридів гарбузових культур.
  • Ретельне знищення рослинних залишків після збирання врожаю.
  • Застосування фунгіцидів згідно з інструкцією при виявленні перших симптомів.
  • Контроль рівня вологості в теплицях та парниках через правильну вентиляцію.