Дідімелла малини

Збудник Didymella applanata належить до сумчастих грибів, що спричиняють одне з найнебезпечніших захворювань малини — пурпурову плямистість. Мікроскопічний патоген успішно зимує в уражених тканинах рослин.

Цей гриб розвивається переважно як паразит, що вражає епідерміс та кору стебел. У життєвому циклі важливу роль відіграють аскоспори, які поширюються вітром та краплями дощу під час теплої та вологої весняної погоди.

Гриб активно розмножується конідіями, які виходять з пікнід у вологих умовах, забезпечуючи вторинне зараження нових молодих пагонів протягом усього вегетаційного періоду.

Розвитку хвороби сприяють температури повітря від +15 до +22 градусів та відносна вологість понад 80%, що характерно для зон з частими літніми опадами.

Проникнення інфекції зазвичай відбувається через механічні пошкодження кори або через місця кріплення черешків листків до стебла.

Основною культурою, що страждає від Didymella applanata, є малина, рідше ожина. Патоген вражає як однорічні, так і дворічні пагони, що призводить до загального виснаження куща.

Збитки від хвороби полягають у значному зниженні врожайності, оскільки уражені пагони втрачають здатність повноцінно забезпечувати потік поживних речовин до плодів.

Взимку уражені стебла мають низьку морозостійкість і часто вимерзають. Це призводить до того, що на наступний рік кущ дає мінімальну кількість ягід.

У загущених насадженнях, де волога довго утримується на поверхні стебел, інфекція поширюється дуже швидко, охоплюючи великі ділянки плантації за один сезон.

Тривале ураження призводить до поступового відмирання цілих гілок, що вимагає радикальної обрізки та повної заміни пошкоджених частин рослин.

Симптоми хвороби стають помітними в другій половині літа, коли на молодих пагонах з'являються розмиті пурпурово-коричневі плями, розташовані найчастіше біля бруньок.

З часом плями поширюються по стеблу, стають темнішими, а кора в цих місцях починає тріскатися, що робить стебло вразливим до інших патогенів та шкідників.

На уражених ділянках восени можна помітити дрібні чорні крапки — це пікніди гриба, які є основним джерелом інфекції для наступного сезону.

Уражене листя набуває плям з жовтуватим обідком, після чого передчасно жовтіє і опадає, що зменшує фотосинтетичну активність куща.

На дворічних пагонах плями стають сіруватими, кора відшаровується, що свідчить про глибоке ураження тканин, яке вже неможливо вилікувати локально.

Заходи захисту повинні бути комплексними: агротехніка має поєднуватися з превентивним використанням фунгіцидів для стримування розповсюдження спор.

Важливо забезпечувати гарну вентиляцію кущів шляхом регулярної проріджувальної обрізки, що дозволяє стеблам швидше висихати після дощу.

Хімічний захист передбачає обприскування фунгіцидами на основі міді або системними препаратами у критичні фази розвитку рослин: ранньою весною та під час формування бутонів.

• Ретельне видалення хворих пагонів відразу після збору врожаю.
• Уникнення надмірного азотного живлення, яке сприяє росту занадто ніжних тканин.
• Використання стійких до плямистості сортів для закладання нових плантацій.
• Обов'язкове спалювання або глибоке закопування уражених рослинних залишків.

Моніторинг стану плантацій навесні дозволяє вчасно розпочати обробки, що значно підвищує ефективність контролю за чисельністю патогену на ділянці.