Кортицій Стівенса

Гриб утворює характерні міцеліальні тяжі, які зовні нагадують нитки або тонкий дріт, що щільно обплітають гілки ураженого дерева.

Патоген є вузькоспеціалізованим паразитом, що отримує поживні речовини безпосередньо з тканин рослини-господаря через розвинену систему гаусторій.

Він здатний формувати стійкі склероції, які дозволяють грибу успішно переживати несприятливі періоди протягом року, чекаючи на відповідні умови для росту.

Вивчення біології цього виду вказує на його здатність швидко колонізувати великі ділянки деревини за умови високої вологості навколишнього середовища.

Основною шкодою від дії гриба є поступове відмирання кори, що призводить до припинення руху поживних речовин та відмирання цілих гілок.

Найбільше страждають яблуні, груші, айва та деякі види цитрусових, особливо в регіонах з теплим та вологим субтропічним кліматом.

Уражені дерева виглядають пригніченими, врожайність різко падає, а якість плодів стає непридатною для зберігання або реалізації.

Гриб вражає навіть скелетні гілки, що змушує проводити глибоке хірургічне втручання або повністю видаляти заражені дерева для запобігання поширенню інфекції.

Втрати від хвороби можуть бути критичними для інтенсивних садів, де щільність посадки сприяє швидкому перенесенню патогена від дерева до дерева.

Збудник проявляє максимальну активність у весняно-літній період, коли температура повітря сприяє інтенсивному розвитку грибниці.

Тривалі дощі та висока вологість повітря створюють ідеальні умови для спороношення та поширення інфекції в межах одного саду або між сусідніми ділянками.

Взимку патоген зберігається на поверхні гілок у вигляді спочиваючих склероціїв, які є джерелом первинного зараження навесні.

Переносниками інфекції можуть виступати садові інструменти, якими проводиться обрізка, якщо не дотримуються правила їхньої дезінфекції.

Розвиток гриба прискорюється при відсутності сонячного світла, тому загущені насадження є головною зоною ризику для поширення хвороби.

Первинною ознакою є поява на гілках тонких ниткоподібних утворень коричневого або темно-бурого кольору, що нагадують паутину.

Листя на інфікованих ділянках поступово в'яне, стає ламким і передчасно опадає, що сигналізує про проблеми з водопостачанням у тканинах дерева.

Кора в місцях розвитку міцелію тріскається та відшаровується, стаючи грубою і нерівною на дотик.

При огляді можна помітити дрібні чорно-коричневі склероції, які щільно прикріплені до кори і не змиваються дощем.

У запущених випадках гілки виглядають так, ніби вони обмотані брудними нитками, а деревина під ними стає темною і сухою.

Комплекс заходів обов'язково включає радикальну обрізку заражених частин дерева з обов'язковим захопленням здорової тканини для видалення прихованого міцелію.

Важливо використовувати фунгіциди на основі міді для обробки ран та всієї крони, що дозволяє суттєво знизити кількість патогенних спор.

Необхідно підтримувати високу агротехнічну культуру, забезпечуючи регулярне провітрювання крон дерев шляхом правильного формування та обрізки.

Після роботи в саду з ураженими деревами весь інструментарій повинен пройти ретельну дезінфекцію спиртовими розчинами або хлорними сполуками.

Систематичне обстеження саду дозволяє виявити хворобу на ранніх стадіях і уникнути розповсюдження Corticium stevensii на здорові рослини.