Фомоз цукрових буряків

Збудником фомозу є гриб Neocamarosporium betae, що належить до класу Dothideomycetes. Це неспеціалізований паразит, який здатний вражати широкий спектр рослин, але найбільш шкодочинний для родини амарантових.

Біологія гриба передбачає утворення пікнід, які є основними органами спороношення. В умовах підвищеної вологості з пікнід виходять пікноспори, які розносяться краплями дощу на здорові листки або проростки.

Патоген має високу стійкість у зовнішньому середовищі завдяки міцелію, що зимує на рослинних рештках у ґрунті. Протягом сезону гриб може давати кілька поколінь спор, що забезпечує швидке поширення хвороби в посівах.

Сприятливими умовами для проростання спор є температура повітря від 18 до 20°C та вологість понад 85%. Різкі коливання температурного режиму в поєднанні з опадами провокують масовий розвиток інфекції.

Гриб здатний поширюватися на значні відстані разом із насіннєвим матеріалом, тому використання якісного протравленого насіння є критичним фактором стримування хвороби на початку вегетаційного циклу.

Фомоз спричиняє значні втрати врожаю як під час вирощування, так і в період тривалого зберігання. Найбільш небезпечним є ураження на початкових фазах, коли хвороба проявляється як корнеїд.

На листках хвороба проявляється у вигляді плям, що спричиняє передчасний хлороз та відмирання листя. Це призводить до зниження фотосинтетичної активності та зменшення накопичення цукрів у коренеплодах.

Ураження коренеплодів супроводжується розвитком сухої гнилі сердечка. Така тканина стає ламкою, темною і непридатною для переробки, що різко знижує якісні показники сировини для цукрової промисловості.

В осередках ураження коренеплоди втрачають тургор, що негативно позначається на їхній здатності переносити умови зимового зберігання. Зниження цукристості коренеплодів є прямим фінансовим збитком для господарства.

• Масова загибель проростків при весняному ураженні.
• Зменшення маси коренеплоду через руйнування тканин.
• Втрати врожаю при зберіганні в буртах.
• Зниження технологічних властивостей соку.

Перші ознаки зараження з'являються на сходах у вигляді бурих плям на кореневій шийці. Проростки викривляються, темніють і швидко гинуть, утворюючи прогалини в рядках посівів.

На листках дорослих буряків формуються світло-бурі плями з вираженою концентричною зональністю. На поверхні плям чітко помітні чорні крапки, що є пікнідами гриба, які є ключовим діагностичним показником.

При ураженні головки коренеплоду тканина всередині стає темно-коричневою, іноді з утворенням порожнин. З часом уражені ділянки перетворюються на суху, розтріскану масу, позбавлену вологи.

Хвороба має тенденцію до поступового розвитку від периферії до центру коренеплоду. Ураження часто стає помітним лише під час збирання врожаю або при його сортуванні на заводах.

У складських умовах фомоз може поширюватися контактно, коли здорові коренеплоди інфікуються від хворих, що призводить до виникнення цілих осередків гниття в буртах.

Ефективна боротьба з фомозом базується на агротехнічних методах, зокрема дотриманні правильної сівозміни. Повернення буряків на одне й те саме поле має бути обмеженим строком не менше трьох років.

Обов'язковим заходом є протруювання насіння фунгіцидами системної та контактної дії. Це дозволяє забезпечити захист сходів у найкритичніший період їхнього росту.

Внесення добрив з високим вмістом калію підвищує опірність тканин коренеплоду до проникнення патогена. Важливо також уникати надмірного внесення азоту, що може сприяти швидкому розростанню інфекції.

Фунгіцидні обробки посівів у вегетаційний період проводять при перших ознаках плямистості на листі. Використання препаратів на основі діючих речовин класу азолів забезпечує високу ефективність проти збудника.

Після збирання врожаю важливо забезпечити умови для швидкого загоєння механічних пошкоджень коренеплодів, що є вхідними воротами для інфекції, та підтримувати оптимальний температурний режим у сховищах.