Плеоспороз

Характерними симптомами плеоспорозу є плямистість на листі, стеблах та плодах, які мають буре або темно-коричневе забарвлення.

На уражених ділянках часто спостерігається концентрична зональність, що є специфічною ознакою розвитку грибниці в тканинах рослини.

При високій вологості повітря на поверхні плям утворюється оливково-чорний наліт, який складається з маси конідіального спороношення патогена.

Ураження шпинату призводить до передчасного в'янення листкової розетки та появи некротичних плям, що повністю псує товарний вигляд продукції.

На нуті хвороба проявляється як темні плями на бобах та насінні, що призводить до внутрішнього ураження зародка та зниження схожості посівного матеріалу.

Збудником захворювання є сумчастий гриб Pleospora herbarum (анаморфа — Stemphylium botryosum), який є факультативним паразитом.

Гриб здатний тривалий час виживати на рослинних рештках у ґрунті у формі міцелію, конідій та перитеціїв, що робить його важковикорінюваним патогеном.

Інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом, причому спори зберігають життєздатність навіть при несприятливих умовах зовнішнього середовища.

Патоген має широкий спектр господарів, вражаючи багато сільськогосподарських культур, зокрема нут та шпинат, що ускладнює планування сівозмін.

Біологія гриба дозволяє йому активно розвиватися як на живих тканинах, так і на відмерлих рештках, забезпечуючи постійний запас інфекції на полі.

Розвиток патогену стимулюється тривалими опадами, туманами та помірно теплою погодою, коли вологість повітря перевищує 80%.

Найбільш сприятливі температури для проростання спор та колонізації тканин рослин знаходяться в інтервалі від +20°C до +25°C.

Загущені посіви, що перешкоджають нормальній аерації, сприяють накопиченню вологи та швидкому переходу інфекції від рослини до рослини.

Ослаблені рослини, які отримують недостатню кількість поживних речовин або перебувають у стані стресу, заражаються плеоспорозом набагато швидше.

Наявність крапельної вологи на листі протягом 6-12 годин є критичним фактором для того, щоб спори гриба могли успішно прорости в епідерміс.

Плеоспороз спричиняє значне зниження асиміляційної поверхні листя, що призводить до затримки росту та загального ослаблення рослин.

Хвороба суттєво зменшує врожайність культур через передчасне відмирання листя та пошкодження генеративних органів — бобів та насіння.

Товарна цінність продукції знижується до критичного рівня через некротичні плями та розвиток вторинних гнилей на пошкоджених ділянках.

Уражене насіння нуту має низькі посівні якості, що може призвести до розрідження посівів та необхідності пересіву площ у наступному сезоні.

Загальні втрати врожаю в епіфітотійні роки можуть варіюватися від 20% до 50%, що робить хворобу економічно значущою для агровиробників.

Система захисту базується на комплексному підході, де головну роль відіграє дотримання агротехнічних вимог та вирощування стійких сортів.

Важливим етапом є глибока оранка та ретельне подрібнення рослинних решток, що прискорює їх мінералізацію та зменшує запас інфекції.

Передпосівна обробка насіння фунгіцидними протруювачами дозволяє захистити сходи від первинної інфекції, що зберігається в ґрунті.

Обприскування посівів фунгіцидами під час вегетації слід проводити при появі перших симптомів, дотримуючись регламентів застосування препаратів.

• Дотримання просторової ізоляції між полями.
• Внесення калійних добрив для підвищення імунітету.
• Чергування препаратів з різними механізмами дії для уникнення резистентності.