Сорт середнього строку дозрівання, отриманий у Філіалі ВІР «Полярна дослідницька станція» від схрещування сортів Кандалакшська та Вікторія червона. Автори: С.Д. Єльсакова, Т.В. Романова. З 2007 р. включений до Держреєстру селекційних досягнень, дозволених до використання по Північному регіону.
Кущ сильнорослий, слабораскидистий. Пагони товсті та середні, прямі, із середнім антоціановим забарвленням, слабоопушені, матові. Бруньки середні, яйцеподібні, слабоопушені.
Лист великий, зелений. Пластинка листа зверху гола, знизу біла від опушення, по центральній жилці увігнута, матова. Зубчики тупі, короткі, неповернуті. Основа листка округла із середньою виїмкою. Лист трилопатевий, з дрібними вирізами, верхівка лопатей тупа. Кут між центральними жилками бічних лопатей майже прямий. Черешок дуже довгий, тонкий, рожевий.
Квітки великі, зі світлим забарвленням. Зав'язь округла, без граней, опушена. Чашолистки середні, слабоопушені. Китиці довгі, густі, містять 10-12 ягід, спрямовані вниз. Вісь китиці середня, пряма, опушена.
Ягоди середні (0,5-0,8 г), округлі, одномірні, червоні, шкірка товста, смак приємний, ніжний, слабокислий, без аромату, оцінка 4,5 бала. Плодоніжка коротка, бура, тонка, чашечка закрита, коротка, що опадає. Хімічний склад: сума цукрів — 5,0-5,5%, титрована кислотність — 3,0-4,0%, аскорбінова кислота — 70,0 мг/100 г.
Сорт високозимостійкий, має високий ступінь самоплідності (54-67%). Стиглі ягоди не обсипаються. Урожайний, середня багаторічна врожайність 16,5 т/га (5,0 кг/кущ). Слабо уражується хворобами та шкідниками.
Переваги сорту: зимостійкість, урожайність.
Недоліки сорту: недостатня величина ягід.
