Расторопша Самарянка (Silybum marianum) – однорічна рослина родини Айстрові, що досягає висоти від 60 до 150 см. Листки мають обернено-ланцетну форму з білими плямами та перистолопатевими краями, а суцвіття являють собою кошики діаметром 3–6 см, пофарбовані в пурпурно‑рожевий відтінок; аромат нагадує медово‑чубушниковий. Плоди – чорні сім’янки з сірими цяточками та характерним чубчиком, які розносяться вітром на відстань до 10 м.
Сорт «Самарянка» широко використовується як лікарська рослина: у сім'янках міститься силімарин, який зміцнює клітинні мембрани печінки, захищає від токсинів, знижує рівень цукру в крові та сприяє виведенню шкідливих речовин. У фармацевтиці застосовують екстракти для лікування захворювань печінки, вірусного гепатиту С та опіків. Крім того, расторопша цінується як медоносна рослина – урожай меду становить 50–70 кг/га.
Окрім лікарських властивостей, «Самарянка» слугує кормовим і харчовим продуктом: шрот із сім'янок містить до 24 % протеїну та 6,6 % жиру, а олія використовується у хлібобулочних виробах і напоях. Рослина також популярна в декоративному садівництві – її яскраві суцвіття роблять живоплоти, міксбордери та квітники привабливими. Для вирощування потрібен пухкий родючий ґрунт, помірний полив і підживлення комплексними добривами; висаджують з кінця квітня по середину травня, а відстань між рослинами не менше 50 см.
Таким чином, САМАРЯНКА поєднує в собі лікарські, кормові, харчові та декоративні якості, що робить її цінним ресурсом як для сільського господарства, так і для фармацевтичної промисловості.
