Бергамотна м’ята – багаторічна трав’яниста культура висотою до 60–80 см, листя якої темно-зелене, округле і злегка гофроване. На поверхні листків відсутні зазубрини, що надає їм гладкого вигляду. Аромат рослини поєднує в собі свіжість м’ятних трав, легкі ноти лаванди та цитрусових, особливо яскраво виражений лимонний відтінок з бергамотними нюансами.
Цей різновид широко використовується як у кулінарії, так і в народній медицині. У їжу додають м’яту до салатів, десертів, холодних напоїв та соусів – її аромат підсилює смак страв, надаючи їм освіжаючого характеру. Для лікувальних цілей рослину застосовують для приготування настоїв і відварів; однак перед використанням рекомендується зібрати саджанці до появи перших бутонів, коли концентрація ефірних олій у листках максимальна.
Для вирощування бергамотної м’яти важливо правильно доглядати за кореневою системою: поверхневий, розгалужений корінь потребує періодичного підрізання. Рослина віддає перевагу сонячним місцям з хорошою дренажністю і може поєднуватися з іншими травами, такими як чебрець, а також використовуватися в клумбах разом з екзотичними рослинами. Після збору листя акуратно зв’язують і сушать у тіні, щоб зберегти ароматичні властивості.