Кормові боби (Vicia faba L.) – високобілкова культура, широко застосовувана в тваринництві як зерно і зелена маса. Насіння містить близько 250 г білка на кілограм, а суха речовина зеленої маси досягає 18–24 %, з яких білок становить приблизно 24 г. Завдяки високій врожайності (до 2–3 т/га зерна і 30–55 т/га зеленої маси) вони є цінною сировиною для комбікормової промисловості, а також можуть використовуватися як силос, сінаж або заготівля корму в суміші з іншими культурами.
Боби мають ряд агрономічних переваг: здатні фіксувати азот із повітря, тим самим покращуючи родючість ґрунту; добре ростуть на потужних і важких ґрунтах, але потребують достатньої кількості вологи. Оптимальна температура росту – 15–20 °C, насіння проростає при 3–6 °C, а сходи переносять заморозки до –6 °C. При надлишку вологи підвищується ризик захворювань і знижується врожайність, тому кращі родючі, глинисті, наносні та чорноземні ґрунти.
Сорти кормових бобів включають «Істок», «Марія», «Орлецькі», «Пензенські 16», «Узуновські» та інші. Вони характеризуються великою кореневою системою з бульбочками, що проникає в ґрунт до 1–1,5 м, міцним стеблом висотою понад 100 см і м’ясистими листками. Квітки великі білі з чорними плямами, а насіння буває бурого, чорного, жовтого або зеленого кольору. Боби є маловимогливими до тепла, але вологолюбними в період від посіву до повного цвітіння, що робить їх особливо придатними для вологих кліматичних зон лісостепової та лісної зони.
