Лікарський ісоп – багаторічний напівкущ заввишки до 60 см, який цінується за свої лікувальні властивості та ароматичні якості. Листя, коріння й верхні квітучі частини рослини мають відхаркувальну, жарознижувальну, спазмолітичну та ранозагоювальну дію. Завдяки антимікробним властивостям ісоп застосовують при гнійних ураженнях шкіри, а також у народній медицині для лікування захворювань верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, ревматизму та сечовивідних шляхів.
У кулінарії ісоп використовують як пряність із гіркувато-пряним смаком і освіжаючим ароматом. Він легко росте на сонячних місцях з помірно вологим, пухким ґрунтом і не потребує особливих умов вирощування. Сезон збору зелені починається на другий рік росту й триває близько 30 днів; для спецій – до 115 днів.
Для приготування лікарських засобів із ісопу зазвичай використовують настій: подрібнене листя заливають окропом, настоюють 15–20 хвилин, а потім приймають по третині склянки тричі на день. При правильному зберіганні висушений трав'яний матеріал зберігає приємний шавлевий аромат і характерний камфорний посмак. Ісоп також застосовують для полоскання горла при кашлі, а відварені розчини використовують як засіб для промивання очей і лікування стоматиту.