Груша Вікторія

Літній сорт, виведений в інституті зрошуваного садівництва УААН селекціонерами П. В. Гроздицьким, І. М. Бойко, Є. А. Авраменком, Г. І. Куликовим, І. М. Максимовою від схрещування сортів Бере Боск і Толстобежка. Сорт районізований в Північно-Кавказькому регіоні.

Дерево середньоросле з округлопірамідальною кроною середньої густоти. Переважний тип плодоношення — кільчатки.

Відносно пізній початок вегетації і цвітіння дозволяє уникнути пошкодження квіток весняними поворотними заморозками.

Плоди вище середнього розміру, правильної грушоподібної форми, одномірні. Шкірка гладка. Забарвлення в період знімної стиглості зеленувато-жовте з яскравим пурпуровим рум'янцем на більшій частині поверхні плоду. Підшкірні точки дрібні, добре помітні, численні. Плодоніжка довга, зігнута. Чашечка закрита, блюдце дрібне, гладеньке.

М'якоть біла, ніжна, без грануляцій, соковита, кисло-солодка, ароматна, дуже доброго смаку. В умовах Кубані плоди містять цукрів — 7,8%, титрованих кислот — 0,40%, сухих речовин — 13,0%, аскорбінової кислоти — 5,8 мг/100г, Р-активних катехінів — 38,0 мг/100г.

Знімна стиглість плодів настає 20-30 серпня. На дереві тримаються міцно. Зав'язуваність плодів висока. Зберігаються вони близько місяця, при штучному охолодженні значно довше. Транспортабельність плодів добра. Споживаються, в основному, у свіжому вигляді.

Сорт частково самоплідний, в значній мірі схильний до утворення партенокарпічних плодів.

У пору плодоношення дерева вступають на 6-7 рік після посадки в сад, плодоносять щорічно; врожайність висока. Зимостійкість і посухостійкість високі, жаростійкість середня. Сорт стійкий до парші.

Переваги сорту: висока зимостійкість і стійкість дерев до парші, щорічне і рясне плодоношення, високі смакові та товарні якості плодів.

Недоліки сорту: незначні.