Раннелетний сорт отримано у Всеросійському науково-дослідному інституті генетики та селекції плодових рослин ім. І. В. Мічуріна П. Н. Яковлєвим від схрещування сорту Коперечка № 12 з Любимицею Клаппа. Досить широко поширений, районізовано у Волго-В'ятському, Середньоволзькому, Уральському, Західно-Сибірському, Східно-Сибірському та Далекосхідному регіонах. Виробниче значення падає і в нових посадках його немає.
Дерево середньої величини, крона широкопірамідальна, середньої густоти. Гілки відходять під кутом, близьким до прямого. Кора на штамбі та скелетних гілках сіра, гладка, плодоношення змішане.
Пагони середньої товщини, слабоколінчасті, світло-зелені, недозрілі — слабко опушені. Листки оберненояйцеподібні, слабозігнуті, значно складені, кінчик широкий, трохи загострений, основа округла. Пластинка увігнута. Край гостропилчастий. Черешок короткий, зелений, прилистки середні, списасті.
Квітки білі, в суцвітті 4-6, блюдцеподібні, пелюстки білі, середньозімкнуті, край рівний, рильця нижче тичинок.
Плоди нижче середньої величини, зрізано-конічні, нерівномірні. Забарвлення плодів у момент знімної стиглості: основне зеленувато-жовте, покривне — слабкий загар на меншій частині плоду. У період споживчої стиглості: основне жовте з невеликою прозеленню, покривне — невиразний рум'янець. Плодоніжка довга, середньої товщини, поставлена косо. Воронка дрібна, чашечка середня, блюдце дрібне, широке, шкірка тьмяна, щільна, не дуже груба. Підчашова трубка коротка, широка, конічна. Сердечко невеличке, цибулиноподібне, камери закриті, дрібні. Насіння велике, темно-коричневе, їх мало.
М'якоть кремова, соковита, середньої щільності, смак кисловато-солодкий, без терпкості, зі слабким ароматом. У плодах міститься цукрів — 11,8%, кислот — 0,38%, аскорбінової кислоти — 5,6 мг/100г, катехінів — 51 мг/100г.
Плоди раннелітнього періоду споживання, знімна стиглість настає в кінці першої декади серпня і споживчий період триває до двох тижнів.
Сорт скороплідний. Початок плодоношення на 3-4 рік після посадки. Урожайність, зимостійкість дуже високі, паршею майже не уражується.
Переваги сорту: невеликі дерева, скороплідні, зимостійкість дуже висока, універсальне використання плодів.
Недоліки сорту: дрібні плоди недостатнього смаку, сильна їх осипальність.
Северянка як цінне джерело активно використовується в селекції. З її участю у Всеросійському НДІ селекції плодових культур створено сорти Єсенінська (Северянка Ч Олів'є де Серр) і Тютчевська [(Северянка Ч Россошанська рання + Мережка)] Ч Жерве, які проходять Державне випробування.
