Груша звичайна Дочка Амура

Осінній сорт отримано в ДальНІІСі шляхом гібридизації сорту Тйома з Шурановкою № 5. Автори: А. В. Болоняєв, А. В. Чуйко, Г. Т. Казьмін. Пройшов Державне випробування у Приморському та Хабаровському краях. Показав на власному штамбі задовільну зимостійкість на підвищених місцеположеннях. У долинах, прибережних місцях і островах відносно зимостійкий. При щепленні на зимостійкі та опікостійкі скелетоутворювачі — сіянці уссурійської груші — придатний для вирощування в колективних і присадибних садах Єврейської автономної, Амурської та Сахалінської областей.

Дерево середньоросле, крона округло-витягнутої форми, скелетні гілки відходять під кутом 40-60° мутовками, коричневато-зеленуватого забарвлення. Крона середньої густоти, листяність сильна. Плодові бруньки формуються на дворічних і трирічних пагонах у вигляді простих кільчаток і коротких прутиків з плодовою брунькою на кінці.

Пагін середньої товщини, прямий або з невеликим вигином, зеленувато-коричневий. Бруньки середні, округлі, темно-коричневі, напівпритиснуті. Лист середнього розміру, округло-витягнутої форми. Жилкування слабо виражене. Пластинка середньої щільності, з верхньої сторони густо-зелена, з нижньої — світло-зелена, без опушення, зазубренність дрібнопилчаста, черешок довгий, зігнутий.

Квітки середнього розміру. Бутони білі з легким червонуватим відтінком. У чашолистків форма блюдцеподібна. Тичинки короткі, майже зрощені. Колонка тичинок розташована нижче дрібних світло-коричневих пиляків.

Плід нижче середнього розміру (середня маса 68 г, максимальна 90 г), відносно одномірний, овальної форми, поверхня гладка, злегка горбиста біля плодоніжки. Основне забарвлення жовте, покривне — буро-червоний розлитий рум'янець, підшкірні цятки дрібні, бурувато-світлі. Плодоніжка коротка, середньої товщини. Воронка майже відсутня, чашечка вузька, неглибока, напівзакрита.

М'якоть біла, середньої щільності, напівмасляниста, кислувато-солодка гармонійна, з вираженим ароматом. У плодах міститься сухих речовин — 15,1%, загальних цукрів — 8,3%, титрованих кислот — 1%, дубильних речовин — 0,9%, аскорбінової кислоти — 18 мг/100г, пектинових речовин — 0,6%.

Плід дозріває на середину вересня. Придатний до вживання через 10 днів після збору, зберігається у свіжому вигляді до місяця, у сховищі з холодильними установками — до двох місяців.

Плід столового призначення, також придатний для маринування, сушіння, приготування компотів.

Початок плодоношення — на четвертий-п'ятий рік життя дерева, масове — на 7-8 рік. Врожайність висока і щорічна, на державних сортоділянках у віці восьми років — 41 ц/га. Добре плодоносить у спільних посадках з «лукашовками» та «болоняєвками».

Сорт стійкий до парші та інших хвороб.

Переваги сорту: відносно великі для місцевого сортименту плоди високих смакових якостей.

Недоліки сорту: слабка зимостійкість для вирощування в долинних місцеположеннях, недостатня лежкість плодів.

Сорт використовується в селекції.